У СИМВОЛІ ВІННИЦІ МЕШКАЛИ РОБІТНИКИ ВОДОКАНАЛУ

Символом міста Вінниці без спірно є водонапірна вежа, яка була побудована у 1912 році. Понад сто років вона приваблює вінничан та гостей міста своїм виглядом, пише сайт  vlasno.info.

Про будівництво водонапірної башти у Вінниці підіймалося питання ще наприкінці 19 століття. Але тоді особливої ​​потреби в башті не було. Ще раз це питання підняли у 1910 році і було вирішено виділити гроші з державної скарбниці та залучити гроші меценатів. Місце обрали найвище місце в центрі. Доручили будівництво вежі міському архітекторові Григорію Артинову.

У той час всі мешканці міста брали воду з річки Південний Буг. Тільки заможні городяни могли собі дозволити колодязі. Тому нужда у водонапірній башті була велика.

– Висота вежі 28 метрів. У ній було дві величезні бочки по 10 000 літрів води в кожній, яка закачувалася з водоканалу з нинішньою «Бригантини», де зараз церква. Вода з вежі постачалась у будинки багатих людей в центрі міста. Тому для інших городян окремо продавалася вода біля самої вежі. Водопровідні труби, які були проведені під землею під час будівництва вежі. Вони і досі в гарному стані та справно працюють. Якість труб говорить сама за себе, – каже старший науковий співробітник музею у водонапірній вежі Надія Добровольська.

Вежа перестала працювати за призначенням, коли прийшла радянська влада. Була закинута. Під час війни використовувалася як спостережний пункт. Коли Вінниця була звільнена від німецьких загарбників, на вежі було встановлено радянських прапор, що стало символом визволення Вінниці від окупантів. Зараз на вежі досі є сліди від снарядів.

У 1985 році верхівка вежі була перебудована і у вежі відкрили музей революційної та бойової слави Вінниці. У 1993 році тут відкрили музей присвяченій п'ятиріччю виведення військ з Афганістану.

Дотепер у вежі діє музей Афганської війни. Сама вежа цікава своїми гвинтовими сходами, по яких хочеться підійматися й підніматися вище і вище, поки не опинишся на верхівці.

– Мені, малому, було цікаво піднятися по цих кручених сходах вгору і спостерігати за містом через вікна-бійниці, а діаметр стін вежі більше метра. Бігаєш всередині башти по колу від вікна до вікна і дивишся на різні боки міста. Тоді це було дуже цікаво, – каже студент ВНТУ Олексій Федько.

Знаходиться вежа в самому центі Вінниці на Європейській Площі.