Не здав 28 гривень - диплом не отримає?

- Якщо я не здам 28 гривень в касу - диплом я не отримаю, і звісно, не вступлю до університету, - каже 18-річний вінничанин Дмитро Васильєв, який навчався в будівельному технікумі на економіста. - Але чому я повинен здавати комусь гроші на подарунки?

А почалася ця історія з того, що Діма, будучи ще студентом будівельного технікуму, на початку квітня написав журналісту RIA в одній із соціальних мереж... що у нього є нюанси з навчальним закладом, що можливо будуть неправомірні дії з вчителями. Минуло три місяці, і Дмитро все-таки написав і попросив зустрітися. Тут-то він і розповів, що через свої принципи він не хоче здавати «бабло» комусь на подарунки, що звідси з'явилися проблеми з отриманням диплома.

Принцип - гроші не здавати

- Побори в мене почалися ще зі школи. Коли після дев'ятого класу я пішов до училища, то у мене був псевдоборг в 2200 гривень. Випускники телевізори якісь купували, лінолеум в клас, на подарунки скидувалися. Я нічого не здавав. Мені також усі твердили, що я не отримаю атестат, але я його отримав, - говорить Дмитро Васильєв. - Коли прийшов в училище, то перші рази щось там здавав, на ремонт, на прибиральницю... але потім вже немає. Через це одногрупники мене не дуже люблять. Цього року збирали на подарунки вчителям і на прибиральницю - я не здав. А чому я повинен скидатися вчителям на якісь подарунки?

В обхідному листі Дмитра бракує підписів головного бухгалтера, класного керівника та завідувача кадрами, який і ставить заключний підпис внизу листка

Під час розмови Діма дістав обхідний листок, в якому повинно стояти 19 підписів. Серед них бібліотека, майстерня, спортзал, медпункт, архів, комендант у гуртожитку і так далі. Бракує підписів головного бухгалтера, класного керівника та завідувача кадрами, який і ставить заключний підпис внизу листка - що, мовляв, все в нормі - йди хлопець, отримуй диплом. Але чому досі немає підписів?

- Мій класний керівник, Тетяна Вікторівна Гончаренко, сказала, що вона не підпише мені обхідний лист, поки я не здам ці 28 гривень. У цю суму входить збір на подарунки вчителям і на оплату праці прибиральниці, - говорить Діма. - За прибиральницю з нас збирали по 10 гривень. Це небагато, але якщо скласти з усіх груп по 10 гривень - то нормальна сума виходить. З моєї групи я єдиний, хто не здав гроші, і звісно один - хто не отримає диплом. До речі, вкладиші до дипломів усі одногрупники вже отримали в п'ятницю, 26 червня.

Збирали на диплом по 100 грн, замість 35

Розповівши про міні-побори, Діма перейшов до розповіді про збір грошей на диплом.

- Ще три місяці тому на диплом почали збирати по 100 гривень. Я прийшов і здав 35 гривень, як говоритися в законі. Потім за два тижні до випуску мені одногрупники сказали, що мої гроші в бухгалтерії не взяли... Я прийшов у бухгалтерію, а вони мені кажуть, що здати потрібно не 35, а 100 гривень. Тоді я розповів їм про зміни в законі про освіту, які були прийняті 31 березня. Що минулого року за диплом брали 79 гривень, а в цьому це ж саме коштує 35 гривень (Гранична вартість виготовлення документа про вищу освіту не повинна перевищувати 34 гривні, - ред), - розповідає Дмитро Васильєв. - Після разжовування про закон, у бухгалтерії 35 гривень у мене все-таки взяли. Мої одногрупники всі здивувалися, як так, що мені диплом надрукують за 35 гривень, а їм за 100 гривень.

Хлопець розповідає, що планує вступати в один з університетів, але без диплома він цього зробити не зможе. Через свої принципи хлопець переступати не хоче і все-таки думає отримати документ без здавання 28 гривень...

Що кажуть в училищі?

Журналіст RIA зв'язався з Тетяною Гончаренко, класним керівником Дмитра. Жінка каже, що не підписує студенту обхідний листок, тому що він винен гроші одній зі студенток.

- Дмитру потрібно розрахуватись з дитиною в групі. Ніякі 28 гривень на подарунки ми не приймали. Є така студентка у мене в групі, яка відповідала за кошти, за ксерокс…   Роздруковували якісь курсові, практичні завдання. Знаєте, є таке, коли збираються кошти на потреби в групі? От дівчина звернулась і сказала, що заклала гроші за Васильєва, а він їх не віддає, - каже каже Тетяна Гончаренко. - Також збирали гроші на прибиральницю. Васильєв же не хотів щомісяця своїми руками прибирати? Кабінет не прибирає, ксерокс не робить. А діти здавали по п’ять гривень!  А що стосується збору коштів за диплом - то збирали не ми, а збирала головний бухгалтер по 78 гривень. Усі питання в бухгалтерію. 

Коментар експерта: "Хабарництво в освіті є латентним злочином"

Світлана Благодєтєлєва-Вовк, доцент, експерт по реанімаційному пакету Реформ

- Корупція існує на всіх етапах освіти, починаючи з дошкільного виховання - до отримання докторського ступеня. Хабарництво є латентним злочином, тому його складно оцінити та виявити. Воно є складовою трансакційних витрат суспільства – витрат на взаємодію, та, загалом, знижує рівень та якість життя кожного внаслідок неефективного розподілу статусів та ресурсів.

В освіті хабарництво стало поширеною практикою наприкінці 90-х - початку 2000-х, коли виші поспішили задовольнити зростаючий попит на отримання дипломів шляхом запровадження комерційної форми навчання із суттєвим зниженням вимог до абітурієнтів та студентів. Крім того, у цей же період відбулася монетизація традиційних віддяк – подарунків для викладачів та керівництва.  Отже, якщо на початку-середині 90-х хабар вважався відхиленням від норми, то наприкінці 90-х він став постійною складовою взаємодії абітурієнтів, студентів і викладачів. Запровадження ЗНО суттєво покращило ситуацію з хабарями при вступі до вишів. Однак ситуація з хабарництвом під час навчання залишається тривожною.

Рівень хабарництва залежить від багатьох факторів, у першу чергу від якості системи управління - особистості ректора (директора), його віку, часу перебування на посаді, складу та моральних якостей проректорів та керівників служб, тощо.

Варто розпочати проведення національних опитувань щодо стану хабарництва у вишах України. Це дозволить майбутнім студентам і їхнім батькам зробити правильний вибір тих університетів, в яких підтримуються висока якість та етичні принципи освітньої діяльності.

Окремого слова заслуговує проблема дошкільного, шкільного, позашкільного навчання та виховання. Фінансування їхнього матеріально-технічного забезпечення має переважно тіньовий характер, оскільки суцільно покладено на батьків. Влада несе видатки здебільшого на оплату праці педагогів, рівень якої не дозволяє достойно жити та відновлювати потенціал вчителя. На фоні постійного недофінансування та внаслідок відсутності контролю розцвіли корупційні «оази» завідувачів ДНЗ, директорів шкіл, методистів та інспекторів департаментів освіти, методкабінетів.
Загалом, для того, щоб розпочати позитивні зміни в освіті, потрібно:
1) розслідувати факти корупції та зловживань на місцях та у керівних органах, притягувати до цивільно-правової, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності винних осіб;
2) впровадити обов’язкове декларування доходів та моніторинг стилю життя освітян, що виконують адміністративно-управлінські функції;
3) усунути практики, що сприяють зловживанням, наприклад, сумісництво, підпорядкованість близьких осіб;
4) забезпечити інформаційну прозорість діяльності освітніх закладів та органів влади в освіті та науці;
5) моніторити стан дотримання законності на місцях, застосовуючи механізм зворотного зв’язку та громадського контролю;        
6) викорінити академічну недоброчесність шляхом наскрізного забезпечення дотримання етичних принципів, прозорості, сталості та незалежної оцінки.

Отже, зараз гостро стоїть проблема вибору шляху у майбутнє: або ми задаємо напрям трансформації та очищення, або рухаємося за старою траєкторією занепаду та розпаду.