Зек «розвів» волонтерів на 66 тисяч гривень

До Вінницького міського суду передали першу в Україні кримінальну справу за фактом шахрайства проти волонтерів відомої організації «Народний тил». Розслідували її вінницькі правоохоронці. Вони зібрали незаперечні докази ошуканства волонтерів, які багато й активно допомагають бійцям АТО. На суд прибули всі учасники процесу. Доставили також шахрая. Він нині відбуває вже сьоме покарання. Але суддя Євген Бернарда відхилив розгляд справи. Чому?

- Суддя, на вигляд молода людина,  розчарував, - розповів журналісту RIA керівник волонтерської організації «Народний тил» Георгій Тука, який звернувся із заявою про шахрайство. – Засідання тривало лічені хвилини. Часто доводиться чути про те, що необхідно виявляти повагу до суду. Але ж суд і судді так само мають ставитися з повагою до тих, хто звертається до них за захистом. У нашому випадку цього не було зроблено. Я проїхав 260 кілометрів тільки для того, щоб почути, що  суддя  повертає матеріали розслідування прокуратурі, бо вважає, що справу мають розглядати не у Вінниці, а в Житомирі. Бо там знаходиться підозрюваний. Він відбуває покарання в Коростеньскій колонії.

У  прокуратури інша думка: прокурор пояснив, що злочин скоєно на території Вінниці, тому його розслідували місцеві правоохоронці, відповідно у Вінниці має відбуватися суд.

Як попалися волонтери на гачок до шахрая?

Нема грошей заправити БТР

За словами Георгія Туки, в один з вихідних минулої осені на його мобільний  зателефонувала незнайома жінка. Розповіла, що в їхньому селі на Дніпропетровщині стоїть БТР. Коли вона підійшла до солдатів, ті сказали, що зупинилися, бо в бакові сухо, закінчилося пальне. Нарікали, що телефонували у військкомат, але там не відповідають. Мовчить штабний телефон. За словами жінки, вона попросила номер мобільного у старшого над бійцями і обіцяла з дому додзвонитися  до когось з волонтерів.  В Інтернеті знайшла контакти організації «Народний тил». Дуже просила пана Георгія записати номер бійців з БТРа і допомогти їм.

- За вказаним номером відповів чоловік, який пояснив, що їхній екіпаж з батальйону «Дніпро-1», - продовжує Георгій Тука. – Назвався заступником командира батальйону з матеріального забезпечення. Скаржився на поганий зв'язок із штабом. Поки він говорив, я зайшов на сторінку батальйону  в Інтернеті і переконався, що дійсно є таке прізвище. Зазвичай наша організація не допомагає грішми, ми закуповуємо те, чого потребують бійці і передаємо їм, але ж тут нестандартна ситуація. Словом, уже через 15 хвилин я переказав на  вказаний номер картки Приватбанку вісім тисяч гривень. Це був не останній переказ. Півтора місяці волонтери надавали грошову допомогу на картку так званого заступника комбата. Тільки випадок допоміг вивести шахрая на чисту воду.

Чию техніку заправляєш, Жора?

- Одного разу я мав намір зателефонувати Юрію Березі, - каже співрозмовник. – Хотів запитати, як це так, що його техніку заправляють волонтери, а Коломойський тільки нахваляється, що він це робить. Якісь обставини завадили зробити телефонний дзвінок.

Пан Тука стверджує, що саме на придбання пального найчастіше просив грошей той, хто назвався заступником комбата. Втім, бували прохання й іншого плану. То скаржився, що дружина залишилася дома з дитиною без грошей, бо йому заборгували зарплату, а жінка у декреті, тому нічого не заробляє. Інколи просив повнити рахунок на телефон. Бувало, прохання надсилав у формі смс. Почувався. якщо не другом, то добрим знайомим. Деколи починав розмову з того, у якому «перепльоті» довелося побувати, дивом залишився живий.

- Я ніколи не афішував допомогу «Народного тилу» у соцмережах, не звітував про це, як робить дехто, але одного разу щось підштовхнуло мене написати пост, - каже Георгій Тука. – Ми тоді передали в АТО тепловізори, ще якісь речі. Написав про них у Фейсбук. Вказав також грошову допомогу - вісім тисяч гривень - на пальне для батальйону «Дніпро-1». Якраз у той день був  зроблений черговий грошовий переказ.

Яким же було здивування пана Георгія, коли невдовзі йому зателефонував  комбат Юрій Береза і запитав: «Георгій, хотілося б знати, кому це ти допомагаєш з наших? У нас нема проблем з пальним. Коломийський заправляє справно». У відповідь Тука назвав прізвище заступника комбата. Береза сказав, що той зараз поруч з ним, передав йому телефон.

- Коли я почув голос, зрозумів, що мене пошили в дурні, - не приховує розчарування  волонтер. – Ще більше закипіла злість, коли згодом дізнався, що гроші, які збирали для АТО, виманив зек.

Кошти у «Народного тилу» видурював засуджений 28-річний Віталій Поліщук. Робив це за простою схемою. У Вінниці його знайомий відкрив банківську картку. Її номер шахрай називав волонтерам. Зняті гроші вінничанин передавав тим, кому говорив  зек, найбільше - його батькам. Долучав до справи декого із знайомих, які також телефонували волонтерам. Загалом документально підтверджено переказаних  волонтерами 66 тисяч гривень. Встановити особу шахрая і його спільників  допомогли працівники служби безпеки Приватбанку, а слідчі обласного управління міліції, які розслідували справу, підтвердили  факт шахрайства.

-Зрозуміло, що повернути втрачені кошти не вдасться, - каже Георгій Тука. – Хочеться звернути увагу волонтерів, щоб обов’язково перевіряли, кому надходять кошти. Найкраще не давати готівкою, самим купувати замовлені речі.

Прокуратура подасть апеляцію

- Слідством зібрано достатньо доказів для підтвердження фактів шахрайства у кримінальній справі за позовом волонтера Георгія Туки, - каже прес-секретар прокурора області Ірина Вихованець. – Доведено причетність засудженого у вчиненні ним злочину. Тому прокуратура подасть апеляцію на рішення Вінницького міського суду.

Брехливий та хитрий – у 13 років уже сидів у колонії

Віталій Поліщук, який видурив гроші у волонтерів, родом з Рівненської області. За 28 років має сім судимостей. Перший раз його засудили у 13 років до одного року перебування у спеціальній виправній установі. У 15  дали три роки позбавлення волі з іспитовим строком. Через рік після того відправили за грати на три  роки і вісім місяців. У 2006 році отримав чотири роки позбавлення волі з іспитовим строком. У 2007 році засудили на чотири роки і два місяці. У 2008 - на чотири роки і шість місяців. У 2011 році – на п’ять років, у 2012 – на чотири роки і 10 місяців. Найчастіше отримував строк за крадіжки, в тому числі проникнення у чуже житло, та за грабіж.

У характеристиці, яку надали з колонії, в’язня характеризують як брехливу та хитру людину.