В Барі поховали українського героя. Люди стояли на колінах

Понад тисяча містян прийшли сьогодні на головну площу Бара, аби попрощатися з бійцем Збройних Сил України, 38-річним Олегом Щепанським із села Комарівці, який загинув у зоні проведення антитерористичної операції.

Провести в останню путь захисника України прийшли родичі, друзі, знайомі та всі небайдужі жителі району. Схиливши у скорботі голови, ставши на коліна, вони віддали шану герою-визволителю, який ціною власного життя виборював свободу всього українського народу, відстоював незалежність нашої держави та боронив наш мир, не допускаючи зовнішнього ворога у глиб країни.

Зв’язок із Олегом обірвався 15 лютого. Після того Комаровецькому сільському голові Таїсі Кручик вдалося зв’язатися з його командиром, який повідомив, що боєць Щепанський вважається зниклим безвісти – в ході нещадних і безперервних сепаратистських обстрілів позицій наших військових в середині лютого загинуло кілька їхніх служивих-побратимів, однак тіла Олега не знайшли. Як з’ясувалося згодом, його тіло з місця бою забрали бойовики, а через деякий час українській стороні вдалося його виміняти на тіла військових-окупантів.

Відшукали тіло загиблого в морзі у Дніпропетровську, куди голова сільради Комаровець разом із дружиною Олега поїхали на опізнання. Шукали, кажуть спочатку серед живих – в обласній лікарні, у міській, та не знайшли. І вже в морзі серед сотень неопізнаних понівечених тіл побачили невідомого солдата під номером 271. Це був Олег. Дружина опізнала його за шрамами та родимками. У нього була страшенно роздроблена рука і важкі поранення в голову.

За офіційною інформацією, військовослужбовець Олег Щепанський загинув 18 лютого 2015 року під час виходу українських військових з міста Дебальцево Донецької області в результаті артобстрілу колони.

На фронті Олег воював майже півроку, побувавши у найгарячіших точках, приймаючи участь в найзапекліших боях. Був призваний Барсько-Мурованокуриловецьким об’єднаним районним військкоматом за частковою мобілізацією 21 серпня 2014 року. До цього працював робітником у ТОВ «Чернечина» в селі Комарівці, де й проживав з дружиною та батьками.

Героям слава! Вічна пам'ять!