«Афганський» або «в’єтнамський» синдром чекає нас після АТО

Лікарі попереджують суспільство: після закінчення АТО нам доведеться стикнутися із новим викликом. Це так званий «афганський» чи «в’єтнамський» синдром. І вже сьогодні медики профільних закладів переорієнтовують свій персонал на роботу у цьому напрямі.

Що ж це таке? Як розповідає головний лікар обласного клінічного наркодиспансеру Павло Слободянюк, науковці провели чимало досліджень стосовно адаптації військових, які брали участь у бойових діях, до життя у мирний час. Після війни в Афганістані більше 63 % процентів вояк потребували психологічної адаптації. Американські вчені зазначали, що більше 30% учасників війни у В’єтнамі так і не змогли повернутися до нормального життя. Окрім психічних розладів, а це:  нічні жахи, агресія, почуття вини, страху, депресія, суїцид -  такі люди знаходять заспокоєння через алкоголь та наркотики.

На жаль, про ці виклики ще ніхто не говорить у голос. Ми ж поцікавилися у фахівців. Павло Слободянюк каже, що перші кроки вже зроблено.

- Сьогодні наші працівники проходять спеціальну підготовку. Ми усвідомлюємо, що через певний проміжок часу наша допомога буде вкрай необхідною. Маємо бути готові надати кваліфіковане лікування нашим воякам.

- Коли хлопці повертаються зі Сходу і родичі бачать наскільки змінився їхній психологічний стан. Як не допустити того, аби людина не перейшла ту межу, за якою вона буде один на один із своєю проблемою?

- В першу чергу, потрібно не залишати на самоті таких людей. Їм потрібний відпочинок, їх потрібно уважно вислуховувати і серйозно сприймати все, що вони говорять. Залучати до вирішування соціальних проблем. Це дуже не легко. Якщо цього не буде, то, стовідсотково, вони почнуть шукати заміну в алголові та наркотиках.

- А ось повертаючись до наркозалежних. Сьогодні всі говорять, про те, що Глобальний Фонд, який багато зробив щодо впровадження замісної терапії для наркозалежних, має залишити Україну. Це означає, що в першу чергу без препаратів-замісників залишаться вживані наркотиків? І, якщо Ви говорити, про те, що є ризик зростання кількості наркозалежних після бойових дій – то і фінансування на лікування може не бути?

- Так, дійсно, Глобальний Фонд до 2017 року поступово має скоротити свої програми в Україні. Але сьогодні на рівні області ми робимо все, аби цей процес був безболісним, щоб обласний бюджет частково взяв на себе витрати на профілактику і терапію. Ведеться велика робота із виробниками ліків щодо зменшення вартості препаратів-замінників. Я маю велику надію, що цей процес пройде досить спокійно. Тим більш, що ми маємо на Вінниччині потужних партнерів в особі представників громадських організацій. Те ж стосується і теперішньої ситуації щодо попередження викликів, пов’язаних із «афганським» або «в’єтнамським» синдромом.