Велоергометрія — інформативний метод діагностики серця

Функції серця зручно досліджувати за допомогою ЕКГ, але звичайне її проведення у стані спокою не дозволяє ретельно оцінити стан здоров'я пацієнта. У реальному житті порушення серцевої діяльності найбільше проявляються під час навантажень. Без урахування цього факту небезпечні патології серцево-судинної системи, зокрема ішемічна хвороба серця, стенокардія, можуть довго розвиватися приховано, без належного лікування, створюючи загрозу для життя. Виявити такі порушення і вчасно надати пацієнту допомогу дозволяє велоергометрія (ВЕМ) — джерело PS Medical.

Що таке велоергометрія і що вона визначає?

Велоергометрія - це функціональна проба, дослідження серцевої діяльності при контрольованому навантаженні. За допомогою цього методу визначається біоелектрична активність серця (записується ЕКГ), а також артеріальний тиск і пульс у той час, як пацієнт знаходиться на спеціальному велотренажері - велоергометрі. Оскільки рух активізує роботу серцево-судинної системи, викликає підвищення тиску і пульсу, лікар може оцінити зміни функції серця у стресовій ситуації та перевірити його витривалість.

Коли проводять велоергометрію та тредміл-тести?

Показаннями для функціональних проб - таких, як велоергометрія та тредміл-тест (з біговою доріжкою) є:

• Біль, важкість або інший дискомфорт у грудній клітині
• Порушення серцевого ритму
• Підозра на наявність ішемічної хвороби серця, оцінка ефективності її лікування
• Ознаки стенокардії
• Виявлення порушень серцевої діяльності за результатами ЕКГ
• Визначення витривалості організму у пацієнтів, що працюють водіями, пілотами, водолазами, космонавтами, займаються спортом
• Профілактичне обстеження пацієнтів віком від 40 років.

Протипоказання

Можливість проведення велоергометрії індивідуально для кожного пацієнта визначає лікар-кардіолог. Цей метод протипоказано застосовувати при:

• Аневризмі аорти
• Застійній серцевій недостатності
• Тромбоемолії, ТЕЛА
• Вираженому аортальному стенозі
• Нестабільній стенокардії
• Запальних захворюваннях серця (міокардит, ендокардит)
• Стійкому зниженні артеріального тиску, з частими втратами свідомості
• Травмах хребта, нирковій або печінковій недостатності, інших важких соматичних патологіях
• Психічних розладах
• У перші 2 тижні після інфаркту міокарда та при високому ризику його розвитку.

Існують також відносні протипоказання, при яких ВЕМ не рекомендована, але може бути проведена у разі гострої потреби:

• Цукровий діабет
• Онкозахворювання
• Низький рівень гемоглобіну
• Вагітність (2 і 3 триместри)

Наявність штучних клапанів у серці

• Гепатит.

При гострих інфекційних захворюваннях дослідження відтерміновується до повного одужання.

Підготовка та проведення велоергометрії

Якщо пацієнту призначена велоергометрія, лікар за можливості тимчасово відміняє прийом лікарських препаратів, які можуть вплинути на результат дослідження. Протягом 12 годин перед процедурою слід уникати підвищеної фізичної активності. Останній прийом їжі має бути не менш ніж за 2-3 години перед ВЕМ, при цьому не можна допускати переїдання. Протягом 2-3 годин слід утриматися від тютюнопаління. Чоловікам з густим волосяним покривом на грудях слід поголити цю ділянку для кращої фіксації датчиків електрокардіографа. На діагностику варто приходити у зручному одязі.

Спочатку лікар перевіряє показники пульсу, артеріального тиску та робить ЕКГ у стані спокою. Потім пацієнт сідає на велоергометр, на груди прикріплюють датчики для запису електрокардіограми, на передпліччі - манжету для визначення артеріального тиску та пульсу. За вказівками лікаря потрібно крутити педалі, показники вимірюються при різних рівнях навантаження. Потім проводиться ще одне дослідження у стані спокою. Процедура займає близько 15 хвилин.

Таким чином, велоергометрія - це безпечний та зручний метод глибокої оцінки стану серцево-судинної системи. Він відкриває більш широкі можливості діагностики, ніж звичайна ЕКГ, завдяки дослідженню серцевої діяльності в умовах фізичного навантаження.