Про що брехала російська пропаганда у Telegram-каналах в червні: інфографіка

В Україні триває війна. Рашисти йдуть у наступ, випускають ракети. Нищать наші міста, вбивають наших людей. Виправдання діям терористів немає.

Окрім цієї війни вони ведуть ще й інформаційну, дурять себе, своїх громадян, та намагаються задурити українців.

Центр стратегічних комунікацій виділив головні теми, де найбільше рф намагається посіяти паніку та зраду серед українців.

Головні тенденції:

• В червні найбільші зусилля російська пропаганда спрямовувала на дискредитацію ЗСУ. На це були націлені 33% усіх повідомлень.
• Ще майже третину — 28% займає прославлення армії росії.
• Як і в радянські часи, Захід знову став «загниваючим», про його занепад йдеться у 11% дописів.
• Також пропаганда створює картинку того, що росія є серйозним глобальним гравцем — 8%, а Захід та НАТО є агресором — 4%.
• Триває пошук ворогів народу, точніше «зрадників». Про це йдеться у 3% дописів. Про «нацизм в Україні» — ще у 2%.
• Інші теми разом набрали 11%. В них аудиторію намагаються переконати, що: Україна — неспроможна держава і маріонетка Заходу, на Заході процвітає русофобія, санкції не вплинуть на російську економіку і т.д.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО продовжують спростовувати фейки та закиди з боку російських пропагандистів. Цього разу фахівці пояснили, що таке дезінформація насправді, для чого її використовують та як її впізнати серед новинного потоку.

— Дезінформація — свідомо неправдиве, перекручене повідомлення, що поширюється для введення в оману громадськості, політиків. Її використовують також для ослаблення позицій опонентів, щоб приховати власні прорахунки і поразки, перегрупуватися. Нерідко вона стає головною зброєю для досягнення політичних, військових, пропагандистських та інших цілей, — зауважують експерти.

Які види дезінформації існують:

• маніпулювання;
• обман конкретної особи чи групи людей, а також навіть нації;
• створення необхідної громадської думки.

Для цього інформаційні зловмисники упереджено викладають факти, активно заповнюють текст термінами та спотворюють новини від зворотного.

Як не стати жертвою дезінформації:

• Порівнюйте інформацію про одну і ту ж подію;
• Дослухайтесь тільки до перевірених джерел;
• Не забувайте про критичне мислення, особливо, якщо це стосується емоційних повідомлень.

Джерело: 20 хвилин