Вміти обирати безпечні продукти – це культура харчування і свідоме ставлення до свого життя.

У перекладі з грецької слово «дієта» означає «спосіб життя». Лікарі-дієтологи наголошують, що саме їжа повинна стати твоїми ліками, щоб ліки не стали їжею. Підтримувати здоров'я споживанням безпечних харчових продуктів – це основа культури харчування.

Давайте розбиратися, що таке культура харчування, і яке місце в ній відведено безпечності харчових продуктів.

Культура харчування – це знання

Першочергово, культура харчування це – наявність і застосування знань щодо фізіології травлення, режиму, раціону харчування, кількості та безпечності їжі, питного режиму, способів приготування, вживання, умов зберігання, правил поєднання та особливостей впливу різних продуктів на психофізіологічний стан людини. Більше того, це комплексне розуміння взаємопов’язаних процесів, які стосуються споживання їжі й свідомий вибір: харчуватися здорово. У цій статті ми зосередимося лише на одному аспекті культури харчування – безпечності раціону. Що можемо зробити ми, споживачі, щоб формувати раціон для себе і своїх дітей з безпечних продуктів харчування?

Вчимося читати етикетку

Навесні один з національних телеканалів провів опитування серед своїх телеглядачів щодо того, як часто вони читають етикетки на продуктах харчування. Хоча результати цього опитування не можна вважати офіційними, однак рейтинги телеканалу дають надію, що вони досить репрезентативні.

Лише 36% опитаних українців завжди читають інформацію про продукт на етикетці, 58% – рідко цікавляться інформацією про харчові продукти, а 6% взагалі ніколи цього не роблять.

А дарма! Адже саме Ваші знання та уважність допомагають обирати безпечні харчові продукти. Ось чому ми склали рейтинг топ-5 важливих фактів про продукт харчування, які Ви можете дізнатися, уважно читаючи етикетку.

1. Фізичний стан харчового продукту. До прикладу, це може бути швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо. Якщо фізичний стан продукту, який Ви маєте намір придбати, не відповідає опису на упаковці, то цей продукт, скоріш за все, зіпсований. А, отже – небезпечний для вживання.

2. Перелік, або кількість інгредієнтів. Цей перелік включає всі інгредієнти харчового продукту, які вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки. У деяких випадках – у відсотковому співвідношенні. Певні інгредієнти завжди позначаються назвою категорії до якої вони належать; одразу після якої зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи (так звані «єшки»). Зауважимо, що харчові добавки можуть бути як натуральними, так і штучними. Серед «єшок» можна знайти такі, що не завдадуть шкоди здоров’ю, та часто зустрічаються і токсичні. До прикладу, Е7 може містити у своєму складі антибіотики. Вивчити класифікацію та значення «єшок» не складно. Ба більше, таким чином Ви навчитеся розуміти «мову виробника» і відповідно точно впевнитеся, що продукт, який хочете придбати безпечний для Вас.

3. Наявність алергенів та ГМО. Згідно з чинним законодавством нашої країни наявність в складі інгредієнтів-алергенів виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем. Позначка «з ГМО» є у випадку, якщо частка ГМО перевищує 0,9 %. «Без ГМО» виробник може написати лише за підтвердження відсутності ГМО. Те, як ГМО діє на організм людини ще достеменно не досліджено, але для споживача, якому важлива наявність чи відсутність генно-модифікованих організмів, виробник просто зобов’язаний вказати це на етикетці.  Також тут варто зазначити, що реакція організму на той чи інший алерген може стати загрозою не лише здоров’ю, а й людському життю. До прикладу, якщо у Вас непереносимість глютену, то очевидно, що клейка речовина міститься не лише в хлібобулочних виробах. Тому завжди варто уважно читати склад продукту і відстежувати на наявність цього складника.

4. Термін придатності. Існує така термінологія інформування споживача щодо безпечності харчового продукту: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…» (якщо харчовий продукт зберігається до 3 місяців у даті достатньо вказати день і місяць; 3–18 місяців, то достатньо вказати місяць і рік; понад 18 місяців — лише рік). Якщо не звертати уваги на дату виготовлення та термін придатності, то продукти (складники яких вам підходять і раніше все «було ок») можуть стати небезпечними для вживання. Наприклад, якщо не подивитися на дату і придбати зіпсоване м’ясо чи рибу, то є велика вірогідність харчового отруєння та інтоксикації. Вважайте, що його безпечність «вийшла з терміну придатності». Звичайно, відповідальність і на працівниках магазину чи продавцях, в яких Ви це молоко купили, але відновлювати своє здоров’я доведеться саме Вам.

5. Умови зберігання/використання. Стосується харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та умов використання; і після відкриття упаковки в тому числі. Щодо цього пункту, то тут відповідальність та уважність лише самого споживача. Ви придбали в магазині безпечний та свіжий продукт. Та разом з цим не вивчили питання «як саме зберігати» цей продукт, а отже халатно віднеслися, кинувши покупку просто на кухонну полицю, і в результаті продукт зіпсувався. А це, очевидно, може зашкодити здоров’ю, якщо знайдете його і з’їсте. Ігнорувати інструкцію та написи на упаковці щодо умов зберігання того чи іншого продукту просто безвідповідально.

Ніколи не купувати продукти харчування у місцях стихійної торгівлі.

Скажіть, будь ласка, де легше знайти безпечні та свіжі продукти? Очевидно, що це агропродовольчий ринок, де фермери чи місцеві виробники зобов’язані здавати свій продукт на експертизу. На ринку кожного дня реєструють, хто і на якій торговій локації продає. І саме в адміністрацію агропродовольчого ринку в разі якоїсь «харчової халепи» можна звернутися зі скаргою.

То чому іноді так «тягне» пошукати смачненького там, де жодних гарантій якості та безпечності немає? До прикладу, якщо Ви купуєте сир біля станції метро, то до кого звертатиметесь, якщо цей сир зіпсований? До адміністрації метрополітену? Це, як мінімум, безглуздо.

Чому існує така стихійна торгівля? Тому, що існує попит. Все просто: не було б стихійного споживача – не було б стихійного продавця. Звичайно, є там і доброчесні продавці, але хто Вам гарантує, що купляєте продукт саме в такого?

Не порушуйте умови зберігання продуктів

Про це ми уже згадувати вище в цій статті. Умови зберігання це – фактор, який стосується і виробника, і продавця, і самого ж споживача. Якщо хтось із цього ланцюжка «виробник-продавець-споживач» не дотримався умов зберігання продукту, то цей продукт уже вважати безпечним не можна. Кожна категорія харчових продуктів (м'ясо, риба кисломолочні продукти, овочі, фрукти тощо) має свої умови щодо зберігання.  До слова, умови зберігання настільки важлива річ, що на державному рівні 6 грудня 2018 було ухвалено Закон України № 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», де виділено положення, яке стосується саме умови зберігання/використання харчових продуктів.

Що ж таке ці умови зберігання? Це сукупність зовнішніх впливів навколишнього середовища, обумовлених режимом зберігання. Умови зберігання харчової продукції базується на температурному режимі, вологості повір'я, потраплянням світла, від самої упаковки продукту тощо. Одним із фундаментальних моментів є, звичайно, температурний режим. Зазначимо, що для переважної більшості продуктів найбільш сприятливою є температура, близька до 0ºС, оскільки при цьому сповільнюється розвиток мікроорганізмів.

За можливості варто купувати локальні фермерські продукти

Кажуть, людині корисно вживати ті продукти, якими багата земля. Зазвичай навіть смак місцевих продуктів в рази кращий, ніж тих, які привезли здалека. Чому так? Тому, що фермерські овочі чи фрукти зривають стиглими (переважно впродовж 24 годин до того як вони потраплять на ринок), а імпортні чи ті, що везуть здалеку до місця продажу зривають завчасно з урахуванням строків транспортування. Ще однією перевагою вибору на користь місцевого продукту є те, що так Ви бережете екологію: менше забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автотранспорту та менше використаних пластикових упаковок. А ще, купуючи продукт місцевого виробництва, Ви робите свій внесок в економіку всього регіону. Але головний внесок, споживаючи свіжі місцеві продукти, Ви робите в своє здоров’я.

І на завершення, споживайте свідомо!

*Ця діяльність стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International.