Оперний сезон в Європі: які музичні фестивалі відвідують аристократи та політики

Свято опери, фестиваль Operafest Tulchyn 2021 відбудеться у Вінниці у кінці серпня. Цей найбільший оперний фестиваль, який був започаткований чотири роки тому для привертання уваги до стану пам'ятки архітектури Палацу Потоцьких, проходить просто неба. Цього року він увійшов у рейтинг «Знакових подій України».

А які музичні фестивалі відвідують європейські аристократи та політки розглянемо в цьому огляді.

Друга половина літа – апогей літнього сезону оперних фестивалів. Заради шедеврів європейської сцени можна здійснити тур відразу по декількох країнах – Англії, Франції, Італії, Іспанії та Німеччині.

Glyndebourne Festival

Для любителів не тільки класичної музики, а й класичного антуражу – англійський оперний фестиваль Глайндборн в Сассексі.

Специфіка фестивалю – у варіативності форм дозвілля: ви не просто приїжджаєте на оперну виставу, але вільні влаштувати витончений пікнік у садах садиби перед виступом і під час антракту, який триває тут 90 хвилин.

У вашому розпорядженні 8 прекрасних садів, в яких можна розташуватися як з власним реквізитом, так і замовивши кейтеринг в адміністрації фестивалю. Остання має у своєму розпорядженні повний набір для «комільфотного» бенкету на природі – від садових меблів до частувань та персоналу. Дрес-код у літній оперний сезон в Глайндборне – урочистий, формальний. Це означає, що ви не помилитеся, якщо для вечірнього візиту виберете Black Tie, хоча суворого дрес-коду немає (якщо тільки мова не йде про прем'єру, відкриття сезону або державний захід, коли Black Tie – єдиний допустимий варіант).

Шедеври сучасної вечірньої моди, так само як і вінтажної, тут будуть відзначені захопленими поглядами, вторячи смакам засновника фестивалю Джона Крісті та традиціям, якими пише свою нову історію стара добра Англія.

Опернийфестивальв Las Palmas de Gran Canaria

Іспанія – спортивна країна. Це впадає в очі, коли потрапляєш сюди: на вулицях багато велосипедистів, на пляжах грають у волейбол і баскетбол, по хвилях ковзають яхти та віндсерфери, і таке враження, що всюди футбольні поля.

І дуже часто тут проводяться масштабні спортивні заходи: футбольні матчі ФІФА, Гран-прі Формули-1, турнір EPT, змагання з фехтування та настільного тенісу.

А ще в Іспанії безліч музичних фестивалів: Бенікасім, Arenal Sound, Монегрос і, звичайно ж, оперний фестиваль в Las Palmas de Gran Canaria.

Оперний фестиваль в Las Palmas de Gran Canaria – це щорічна подія в музичному світі Іспанії, яке проходить тут вже 50 років. Він присвячений всесвітньо відомому оперному тенору Альфредо Краус, який народився в Лас-Пальмас в 1927 році та виконав безліч ролей у багатьох творах великих композиторів. У програму фестивалю входять оперні прем'єри та вистави за участю кращих музикантів Іспанії та всього світу, і, звичайно, глядачі будуть вражені списком оперних солістів, які беруть участь у фестивалі.

The Chorégies in Orange

Хорега Оранжа – найстаріший оперний фестиваль Франції, який проводиться в античному амфітеатрі, запозичуючи атмосферу греко-римської сцени.

Музичні видовища проходять просто неба і, з огляду на масовий доступ, дрес-коду, на жаль, немає. На жаль – бо незручно спостерігати сформований природним чином контраст між артистами сцени у парадному одязі та глядацьким залом, за деяким винятком суцільно одягненим в нормкор-стилі. Не зважаючи на прийняту тут тенденцію публіки одягатися неформально, варварські джинси, шорти, футболки, сарафани, пляжний і спортивний одяг та взуття повинні бути зарезервовані в статусі одягу за межею здорового глузду, коли мова йде про оперне дозвілля.

Що ж стосується основних правил цивілізованого відвідування оперного театру, то вони незмінні навіть у просторі на відкритому повітрі. Культурний глядач не дозволить собі запізнитися або покинути зал до того, як опуститься завіса; не стане видавати гучних побутових звуків на кшталт шелестіння, шелесту, хрускоту, – тому що немає такої речі, яку було б життєво необхідно витягти з сумки або з фантика під час сценічної дії.

Поганим тоном вважається включати електронні пристрої або знімати на камеру. Обговорювати насущне, навіть пошепки, не припустимо. Високі зачіски, пишні головні убори, які заважають глядачам навколо, – незмінні faux-pas. У який би стан ейфорії або гармонії не вводила музика – спати, обніматися, хитати головою та постукувати в такт каблуком, аплодувати під час арій – ознаки нестачі самовладання, а іншими словами – світської освіти.

Arena di Verona

Античний амфітеатр, побудований для проведення гладіаторських боїв, морських битв і циркових вистав. У середні століття на його арені палили єретиків і влаштовували лицарські турніри, з 18 по 20 століття – проводили кориди. Тепер це всесвітньо відомий оперний open-air театр, який в сезон літнього фестивалю відвідує понад 70 000 глядачів.

Італійському оперному світу ми зобов'язані глядацьким вигуком «Bravo». Педанти кричатимуть «bravo» тільки артистам чоловічої статі, «brava» – жіночого і «bravi» – трупі. Хоча ці захоплені вигуки й у порядку речей, зауважимо, що сьогодні дозволяють їх собі головним чином новоспечені ентузіасти та гальорка.

Вигук «біс» у кінці оперної вистави недоречний, тому що він буквально означає «повтор» – повтор сольного номера. Вимагати повтору масштабної сюжетної програми, означає ставити трупу в незручне становище. Втім, артисти навчилися дипломатично відбивати недоречне «біс» повторним виходом до публіки на уклін.

Як і у всіх оперних залах, тут будуть аплодувати диригенту, коли він з'являється першого разу на сцені та, звичайно, всякий раз, коли він повертається на сцену. Поки диригент стоїть обличчям до оркестру – не аплодують. Заведено аплодувати у знак схвалення декорацій, але тільки спочатку сцен і тільки якщо це не перебиває виконавців. Схвально плескати між частинами концерту, симфонії, ораторії або кантати сьогодні вважається некоректним. Але це стало нормою лише на рубежі 20-19 століть. Фінальні овації слід притримати до повного закінчення, коли в залі настане повна тиша.

Дрес-код тут, як і в амфітеатрі Оранжа, – за замовчуванням не нижче вечірнього smart casual. Міру формальності організатори залишають на совісті глядачів. По суті те, в чому ніяково відвідати ресторан рівня fine dining не слід надягати й в оперу.

Wagner Bayreuth Festival

Байрейтський оперний фестиваль, як і Глайдборнскій, проходить у залі класичного оперного театру. Він влаштований так, що в ньому немає балконів і галерей, але є ложі, які глядачі можуть абонувати на весь сезон, завдяки чому зможуть насолоджуватися не тільки оперним мистецтвом, а й спілкуванням з близькими колом. Втім, наявність приватної ложі не знімає заборону на розмови по час виступу.

Згідно з правилом класичного етикету чоловіки не сидять у першому ряду ложі – пріоритет першої лінії за дамами. Згідно з тим же старомодним зводом правил дама не повинна залишатися у ложі одна під час антракту, – компанію їй повинен скласти джентльмен. Не зважаючи на те, що сучасний гендерний етикет скасували у багатьох побутових сферах, любителі класичного дозвілля, швидше за все, погодяться з тим, що в деяких випадках нам усім не завадило б бути трохи більш старомодними. Хоча б для того, щоб не втрачати смак до життя.

Тут же будуть доречними оперні аксесуари – лорнет або бінокль. А ось фраки, оперні плащі та циліндри зайві: White Tie давно не вважається оперним дрес-кодом.

До речі оскільки Фестшпільхаус в Байройті служить в основному для постановки творів Ріхарда Вагнера, не зайве знати, що саме Вагнер був першим композитором, який створив прецедент мовчання в глядацькому залі між частинами опери. А саме – під час виконання опери «Парсіфаль». Під час виконання «Парсіфаля» шанувальники творчості Вагнера НЕ аплодують досі, правда, тепер вже тільки після першого акту.