Вінницькі школярі проходять «звіротерапію» (ФОТО)

Разом із господаркою дому дітей зустрічає велика і метушлива родина  – зграйка песиків різних порід налаштовані дружелюбно: весело мотиляють хвостами і лижуть руки. Господарство вінничан Наталії Чорної та Віталія Віденко цьогоріч відвідують із екскурсіями школярі – вихованці пришкільних таборів. Діти спілкуються із “домашнім зоопарком”, катаються на конях.

«Звірина родина» Наталії Чорної та Віталія Віденко вражає не лише розмаїттям, а й чисельністю. На 10 сотках у центрі міста у приватному секторі розмістились з десяток парнокопитних – коні та поні, віслюк, в’єтнамські свині,  коти й кошенята, собаки й цуценята, декоративні кролики, морські свинки, рибки, ігуана, папуга і навіть рідкісна 60-сантиметрова міні-поні Іриска. Вся  сімейка живе дружно, весело, любить гостей.

“Моє захоплення тваринами – родом із дитинства. Наша родина жила у квартирі і мама була проти тварин у домі. Як дитина, я робила спроби привести котика чи песика, але мама на чергового “квартиранта” мала “залізний аргумент”: “Виростеш, заводь собі кого хочеш!” Коли у мене з’явився приватний будинок, звичайно, першими тваринами в ньому стали кіт та собаки, а потім придбали першого коня. Наразі захоплення переросло в професію, і ми із чоловіком та дітьми почали займатись іпотерапією”, – розповідає Наталія Чорна.

В родини троє дітей – вони допомагають батькам поратись із господарством і тренують коней. Своїх вихованців вони називають “терапевтами”, а господарство – “контактним зоопарком”. Адже у цій “звіриній оазі” можна поспілкуватись із тваринами, відпочити від метушні міста, отримати позитивні емоції.

Нині до зоопарку приводять екскурсантів із вінницьких пришкільних таборів. «Дітям подобається, що тварини гуляють поміж них, їх можна погодувати, погладити,” – розповідає вчителька школи №26 м. Вінниці Галина Моісєєва.

Як запевнили діти, догляд та спілкування із тваринами набагато краще, ніж гра за комп”ютером чи “тиняння” у дворах багатоповерхівок. Екскурсія триває півтори години і коштує 10 гривень. За цей час у цій “звіриній оазі” можна поспілкуватись із тваринами та прокататись на коні у супроводі інструктора.

Екскурсіями школярів до домашнього зоопарку справа не обмежується.  Наталія та Віталій  теж відкрили літній табір, де діти відпочивають, допомагають доглядати за тваринами і розважаються кінними прогулянками.

“Розпочали практику літніх таборів торік. Спочатку запропонували знайомим, в кого є діти, залишати їх у нас на день. Батьки працюють, а діти залишалися наодинці вдома у квартирах. Набагато продуктивніше, ніж за телевізором, вони проводять час у нас: і працювати привчаються, і задоволення ні з чим незрівняне отримують, адже чотириногих друзів тут у них вистачає. Кожна праця винагороджується, і діти із нетерпінням чекають, коли ми виводимо коней на прогулянку: прийшла година “кінного спорту”. Скільки тут емоцій!  Далі на наш денний табір почало працювати “сарафанне радіо” – батьки самі нас знаходили і просили залишити дітей у нашому літньому таборі”, – розповів Віталій Віденко.

Мрія родини “зоотерапевтів” – відкрити центр реабілітації, але для цого потрібна земельна ділянка у передмісті. А поки що вони практикують іпотерапію “на дому”: співпрацюють із місцевими організаціями людей з обмеженими можливостіями “Гармонія”, “Промінь”, “Обрій” та допомагають дітям-інвалідам, для яких іпотерапія – один із найефективніших методів лікування. Господар “домашнього зоопарку” свого часу сам зміг піднятись на ноги після аварії лише за допомоги цілющості тваринної енергетики. А зараз допомагає іншим.