Печінка слугує нам природним фільтром, а підвищення вмісту білірубіну в крові найчастіше є сигналом печінкових проблем. Видання “Світ здоров’я” звертає увагу, які симптоми вважаються тривожними й коли саме потрібно звертатися до лікаря та здавати лабораторні аналізи.

Крізь печінку впродовж 1 хвилини протікає 1,5 л крові, а на добу – до 2000 л. Другий за величиною орган у тілі виконує понад 500 різних функцій, включаючи боротьбу з інфекцією, нейтралізацію токсинів, вироблення білків і гормонів, контроль рівня цукру в крові та утворення жовчі.

Печінка “терпить” усе і не болить, навіть якщо хворіє, бо не має нервових закінчень, які відповідають за біль. Тому завжди варто звертати увагу на такі симптоми:

  • зниження апетиту;
  • гіркота в роті;
  • швидка втомлюваність і слабкість;
  • темний колір сечі та світлий кал;
  • жовтяниця.

Що таке білірубін?

Печінка відповідає за перероблення пігменту білірубіну (від лат. bilis – “жовч” і ruber – “червоний”). Він є одним з найважливіших компонентів жовчі. Підвищений рівень білірубіну може бути симптомом гепатиту, цирозу та інших хвороб печінки. У селезінці під час розщеплення гемоглобіну утворюється непрямий (вільний) білірубін, який далі потрапляє у печінку і перетворюється на прямий (зв’язаний) білірубін. 

Якщо порушується обмінний процес через пошкодження клітин печінки (гепатоцитів), у кров вивільняється надлишок білірубіну. У цьому разі шкіра, слизові оболонки та склери очей набувають жовтого кольору. Це можна вважати сигналом організму, що є проблеми з роботою печінки, з відтоком жовчі і, відповідно, виведенням білірубіну з організму.

Щоб оцінити ступінь і характер порушень у метаболізмі білірубіну, необхідно порівняти нормальні показники з результатами своїх лабораторних аналізів:

  • непрямий – це токсичний білірубін, кількість якого має не перевищувати 15,4 ммоль/л;
  • прямий – це білірубін, вже знешкоджений печінкою і готовий для виведення з організму. Норма – 0,4-5,1 ммоль/л;
  • загального білірубіну в крові у нормі має бути від 1,7 до 20,5 ммоль/л.

Зверніть увагу, що результати лабораторних досліджень не є діагнозом. Тільки лікар, отримавши показники рівня білірубіну, має право порівняти їх з референтними значеннями (допустимим мінімумом і максимумом) і діагностувати відхилення. Саме лікар-гастроентеролог або гепатолог може розшифровувати аналізи й призначати схему лікування, а також, за потреби, додаткові аналізи.

"Уявіть фільтр, який стоїть у вашій ванні та фільтрує воду, щоб вона була чистіша для миття рук, душу тощо. Спочатку він чистенький та білий, проте залежно від кількості поганих речовин у воді він забруднюватиметься і з часом набуватиме кольору іржі. Ви його викинете і поставите новий. Але печінку отак просто викинути і замінити не вдасться", – пояснила важливість профілактики лікар-гастроентеролог Ірина Палій під час презентації онлайн-марафону "Щаслива печінка".

Отже, варто прислухатися до свого організму, зменшувати токсичний вплив на органи і не нехтувати лабораторними перевірками, які сьогодні доступні кожному.