Дуже часто переклад з іноземної мови - це тільки перший етап роботи з документом. Для того щоб власник міг застосувати його за призначенням, переклад необхідно засвідчити, тобто підтвердити його коректність і легітимність. Зробити це можна двома способами: або печаткою бюро перекладів, або печаткою нотаріуса. Який з варіантів вибрати, залежить від тематики наявного документа, від конкретної ситуації, вимог законодавства або правил установи, в яку планується подавати переклад.
Потрібні послуги бюро перекладів у львові? У такому разі вам варто звернутися за допомогою до бюро перекладів Адмірал!
Нотаріально завірений переклад, як правило, потрібно робити, якщо документ має офіційний статус або його надалі необхідно надавати в державні інституції. Якщо ж до перекладеного документу немає особливих вимог, може виявитися, що його досить завірити печаткою агентства або бюро, що займається перекладами. Наприклад, такий спосіб запевнення вибирають для подачі технічної документації, офіційного листа, перекладу договору (з української на англійську) в недержавні установи, особистої документації в посольства і т.д.
Разом з тим потрібно зазначити, що в Західній Європі посвідченням документів займаються так звані присяжні перекладачі - сертифіковані фахівці, які поєднують функції перекладача і нотаріуса і отримали спеціальний дозвіл на цю діяльність.
Засвідчення перекладу у нотаріуса
Нотаріально завірений переклад потрібен у разі подання документів до державних установ та інших інстанцій, правила яких не дозволяють приймати переклади без штампа нотаріуса.
За українським законодавством цей фахівець може засвідчити переклад оригіналу документа або його нотаріальних копій. При цьому на документах (як українських, так і іноземних) повинні бути присутніми всі необхідні реквізити: друку, прізвища посадових осіб, їх підписи, дати. Якщо щось з перерахованого вище на документі відсутнє, нотаріус відмовиться завіряти переклад.
Відносно іноземних документів існує ще одна вимога: вони повинні мати позначку про легалізацію (тобто про апостилювання). Сказане не стосується документів, оформлених в країнах СНД.
Якщо порівнювати цей тип завірення із завіренням печаткою бюро перекладів, то в даному випадку посвідчується не правильність перекладу документа, а кваліфікація перекладача, його підпис.
Щоб підтвердити свій статус фахівця, перекладачеві необхідно надати нотаріусу підтверджуючи папери (як правило, відповідний диплом вузу, але в деяких випадках нотаріус може задовольнитися і довідкою про роботу перекладачем в бюро або агентстві).