П'ятого грудня виповнилось 130 років з дня смерті видатного хірурга і вченого Миколи Пирогова.
Російські науковці завершили ребальзамацію тіла Пирогова, яку проводили у Вінниці, на території Національного музею-садиби М.І. Пирогова, протягом жовтня-листопада. Це вже дев'ята ребальзамація, і тільки тричі (1979 р., 1988 р., 1994 р.) тіло Пирогова возили до Москви.
- Перша ребальзамація була запланована у 1941 році, але через війну її здійснили у 1945 році, - розповідає головний зберігач фондів Національного музею-садиби М.І. Пирогова Зінаїда Мартинова. - Тоді це зайнято п'ять місяців. Навіть піднімалось питання про захоронення тіла. Але учені пішли на експеримент - і він вдався. Це єдиний відомий науці випадок, коли процес розкладання тіла, яке протягом 64 років було у несприятливих умовах, удалось зупинити.
Усі таємниці ребальзамації знають лише вчені. Зінаїда Мартинова, яка понад 36 років працює у музеї, зізнається, що їй невідомі усі тонкощі процесу.
- Цим займались три російські вчені на чолі з академіком Юрієм Денисовим-Нікольським, - розповідає Зінаїда Мартинова. - Допомагали їм викладачі з медичного університету. Єдине, що я можу розповісти, що мундир за 130 років прекрасно зберігся і потреби заміни його на новий немає.
Юрій Денисов-Нікольський процедурою ребальзамації займається уже понад 30 років. Саме він зараз працює над збереженням тіла Леніна у мавзолеї у Москві. Втім, як каже сам науковець, робота з Пироговим і Леніним - не одне і те ж.
Гермосаркофаг, у якому знаходиться тіло Пирогова, броньований, із спеціальним покриттям, яке не допускає перепадів температури. А от освітлення у церкві музейники планують поліпшити. Бо лампу для саркофага виготовили ще за радянських часів у Томську за спецзамовленням.