З початку року у Вінницькій області сталося 400 пожеж в екосистемах. Вогонь пошкодив понад 320 гектарів сухої рослинності.
2015 рік в області є аномальним за кількістю загорань в екосистемах у порівнянні з попередніми роками. У більшості пожеж, що виникають у лісах, винні люди. «Для рятувальників одним з основних питань залишається на сьогодні неконтрольоване спалювання стерні. Часто такі дії викликають пожежу, яка за умов високої температури повітря швидко розповсюджується» - повідомив начальник головного управління ДСНС області Руслан Шевчук.
У 2015 році в області зафіксовано 7 пожеж у лісах на площі понад 32 гектари. Матеріальні збитки від цих пожеж перевищили 183 тисячі гривень. 18 пожеж сталося в сільськогосподарських угіддях. Тут площа пожеж перевищила 57 гектарів.
«Без дозволу стерню випалювати заборонено. Штраф для людей від 170 до 340 гривень, а для посадових осіб від 750 до 1190 гривень» - повідомив начальник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Юрій Дубовий.
Нагадаємо, у Вінницькій області, виходячи з надзвичайно високого рівня пожежної небезпеки тимчасово заборонено полювання. Заборона почала діяти з 12 серпня і триватиме до 1 вересня.
Для довідки.
Перша згадка про пожежну службу Вінниччини, знайдена в архівних документах, датується 1814 роком. Вінниця, як і більшість інших населених пунктів Подільської губернії, потерпала від пожеж, які спустошували і цілі села, і міські квартали. При цьому надзвичайно великих збитків зазнавали підприємства, які в ті часи тільки почали з’являтися. Жахливі наслідки пожеж наприкінці XVIII століття змусили Губернське правління шукати шляхи захисту населення, житла та промислових будівель від вогню, братися за створення пожежних підрозділів. Адже впоратися зі стихією самотужки, за допомогою лише відер та лопат, люди були неспроможні.
Перші пожежні (а їх на всю Вінницю було тільки дев’ять) несли службу при поліцейському управлінні Вінницького міського магістрату. На великому плацу – сьогодні там розташовується будівля “Укртелекому” - знаходився окремий цегляний будинок. В ньому зберігалися пожежні інструменти. Цей факт двічі згадується в історичних документах.
В архівних документах також зустрічаються й інші згадки про існування пожежних команд в ту епоху. В "Подольських губернських відомостях" (1847 рік, N41) було знайдено опис про існування пожежного підрозділу спільно з Могилів-Подільською поліцейською командою, яка нараховувала 11 чоловік. Пожежні мали 8 коней, на яких потрібно було щороку витрачати 285 карбованців. Аби утримувати пожежне депо та караульні приміщення, потрібно було 112 карбованців в рік. Кожен з пожежних отримував пайок - 1 пуд 32,5 фунтів житнього борошна та 7,5 фунтів ячних круп.
Під кінець ХІХ століття на озброєнні пожежних команд були так звані “трубобочечні ходи” та “парокінні бочки”. Вогнеборців набирали з місцевих жителів. Чергування було в три зміни. За згадками вінницьких довгожителів, у 1912 році пожежна команда отримала нову “прописку”. В районі Замостя, на вулиці, що зараз носить ім’я Нансена, спеціально було побудовано пожежне депо.