З нового року таку структуру як поліклініки, у Вінниці ліквідують. Замість цього об’єднають персонал дитячих та дорослих лікувальних закладів. У місті створять сім центрів первинної медико-санітарної допомоги
Дільничні педіатри та терапевти вже розпочали активну підготовку по спеціальності - сімейна медицина або лікар загальної медичної практики. Навчання буде походити на базі Вінницького медичного університету і можливо, навіть без відриву від роботи.
Перший центр створять у Тяжилові, де з 2000 року вже перцюють за принципом сімейних лікарів. Саме там ця практика розпочиналася.
Дитячу поліклініку, що на Козицького, об’єднають з дорослою поліклінікою №2, що на вулиці Першотравневій. Аби у цій поліклініці розмістити дитячих лікарів – гастроентерологічний центр переселять у міську лікарню №1, що на Хмельницькому шосе, у відділення неврології. Звідти, ліжка для інсультних хворих переведуть у міську лікарню швидкої допомоги у відділення нейрохірургії.
Дитяча поліклініка №3, що на Космонавтів, переїде у поліклініку лікарні №1, що також на Хмельницькому шосе.
На Старому Місті база поліклініки від міської лікарні №3 також стане центром, куди підселять педіатрів з дитячої консультації, яка знаходиться на першому поверсі Центру матері та дитини.
Ще один центр створиться на базі поліклініки на вулиці Київській. Туди підселять педіатрів з дитячої поліклініки №2.
Поліклініка №3, що знаходиться біля Центрального міського стадіону, стане центром, куди переїдуть частина педіатрів з дитячої поліклініка №2, що на вул. 50-річчя Перемоги. А в дитячу поліклініку №2 частково перейдуть терапевти.
Пацієнт має право вибору лікаря загальної практики сімейної медицини, який при необхідності направляє хворого до вузького спеціаліста. Він вже турбується за пацієнта, у нього спостерігаються і діти, і дорослі. Якщо лікар уже не може впоратися, він направляє хворого до того ж кардіолога. Ці заклади матимуть свій бюджет і своє окреме фінансування, вони не залежатимуть від лікарень та не фінансуватимуться за залишковим принципом, як то було раніше. І в цьому головна перевага.
В ідеалі воно так, проте, як у пацієнтів, так і у лікарів більше питань, ніж відповідей. Останні з’являться через місяць – кажуть у департаменті охорони здоров’я міста.
А все через недосконалість законодавчої бази, цілий перелік нормативних документів не встигає за введенням реформи.
Через зменшення посад лікарів вузької спеціальності, не на жарт стурбувалися пацієнти. Ті з них, що мають хронічні хвороби, переживають за своє здоров’я найбільше. Вони з нового року будуть обирати собі сімейного лікаря, що незнайомий з їх хворобами.
Та вінничан заспокоюють чиновники. Вони кажуть, що всіх вузьких спеціалістів не ліквідовують, частина залишається в центрах первинної медико-санітарної допомоги. Це, наприклад, окулісти, ЛОРи, хірурги, травматологи і інші.
Деяких вузьких спеціалістів, молодих невропатологів, кардіологів, ендокринологів – направлять перевчитися на сімейних лікарів. Молоді спеціалісти обов’язково будуть працевлаштовані. Якщо лікар досяг пенсійного віку – знайти йому працевлаштування вже складніше. У 55-57 років перевчатися вже немає сенсу. Дехто потрапить до лікарень як консультанти.
Інша частина працюватиме на базі стаціонарних лікарень, де створюється консультативно–діагностичні відділення - це ендокринологи, дерматологи, неврологи, кардіологи тощо.
Андрій Рева (45)
заступник міського голови
- Наші керівники, що відповідають за реформу, зовсім забувають за безліч моментів. Прем’єр-міністр Микола Азаров дуже критикував міністра охорони здоров’я Олександра Аніщенка і було за що. Адже реально у нас розпочалася реформа, а навздогін їй йдуть діючі нормативно-правові акти. Уже третій примірний штатний розпис приходить для центру первинної медико-санітарної допомоги. Люди розуміють, що робиться щось не те.
Це стосується єдиної системи медичної галузі у містах, наше міністерство не розуміє роботи територіальних громад у великих містах.
Якщо нас підтримає більша кількість людей з тими пропозиціями, що ми вносимо, тоді буде добре. Адже ми хочемо брати участь у реформі, просто просимо, щоб до наших вимог також прислухалися.
Це стосується фінансування закладів вторинної медицини, станції швидкої допомоги.
Тобто, є багато моментів не відпрацьованих.
Ситуація схожа на те, коли ти повторюєш людині щось, а вона відмахується: та ви мені це вже п’ятий раз кажете. А я скажу шостий, аби мене почули.
Валентин Фіщук (52)
головний лікар станції швидкої медичної допомоги
- У сільській місцевості набагато менше викликів. Більшість звернень беруть на себе сільські медики – фельдшери і акушерки, які надають допомогу при таких викликах, наприклад, з приводу температури, підвищеного тиску, або люди похилого віку часто викликають лікарів через свою самотність. Для бюджету міста - це великі витрати. Кожен виїзд коштує місту майже 200 гривень. Якби у нас була система, коли лікарю виділяється приміщення – квартира і кабінет для прийому, та валіза з медикаментами, то хворі могли б отримувати допомогу за місцем проживання. Принцип сімейної медицини дуже прогресивний. Але його за один день не запровадиш. У зв’язку з цим і розпочався експеримент по реформуванню галузі охорони здоров’я в Україні. Звичайно, за декілька місяців радикально змінити все дуже важко. Проте дуже потрібно змінити саме первинну ланку обслуговування – адже до поліклінік люди звертаються в рази більше, ніж у лікарні. Якщо цих лікарів забезпечать медикаментами і обладнанням, то і менше хворих буде госпіталізуватися. Профілактика на ранніх стадіях хвороби ефективніша і дешевша.
Я впевнений, якщо буде реалізована така програма сімейної медицини, то і кількість виїздів бригад служби швидкої допомоги зменшиться, перш за все, за рахунок повторних виїздів бригад до хворих хронічними хворобами. А це значна економія для міського бюджету.
Людмила Грабович (50)
директор департаменту охорони здоров’я міста
- Зважаючи на те, що в Україні було майже відсутнє розмежування рівнів надання медичної допомоги, це призвело до зниження якості, доступності та своєчасності медичних послуг. Дільничний лікар перетворився у диспетчера. Пацієнти часто самі, на рівні власного розуміння медицини, вирішували - до якого лікаря їм звернутися. Саме тому Президент України підписав Закон про реформування медицини у Вінницькій, Дніпропетровській та Донецькій областях, а також у місті Києві. Який першочергово направлений на розмежування рівнів та покращення первинної медико-санітарної допомоги. Сьогодні у Вінниці вже створено сім центрів сімейної медицини. Важливим досвідом у нас є те, що міська поліклініка №1, майбутній перший центр, повністю орієнтована на сімейне обслуговування і має досвід роботи на засадах сімейної медицини.
Наталя Роман (46)
головний лікар міської дитячої поліклініки №2
- Ми десять років впроваджуємо сімейну медицину у Малих Хуторах, це відділення сімейної медицини. І така система вже себе виправдовує. Звичайно, перший час було важко, педіатри ходили до хворих разом з терапевтами, вчилися одне у одного. Проте якість лікування від цього не постраждала. Якщо зараз запропонувати стару система – ні хворі, ні лікарі до неї повертатися не захочуть.
У цьому місяці я була на стажуванні за кордоном. Там уся ця система настільки відпрацьована, мене вразило те, що ми можемо створити у себе. Але для цього потрібно поламати стереотипи наших людей. У нас, як звикли - приходять до лікаря і кажуть йому, як лікувати. З введенням практики сімейної медицини більшість проблем лікування буде брати на себе лікар. І людям не потрібно буде бігати по кабінетах, а до вузьких спеціалістів їх направлятимуть сімейні лікарі.