Винести свої 50 солодких кіло вдалося декільком щасливчикам тільки до прохідної. Далі людей не пустила міліція.
Оголошення, розклеєні у людних місцях селища Кирнасівка Тульчинського району, повідомляли, що 16 липня з дев’ятої ранку усім жителям роздаватимуть цукор. У кожну хату – по одному мішку.
Черга почала збиратися ще задвого до девятої ранку.
- Іван з жінкою приперлися ще в п’ять ранку, - каже одна з місцевих жительок, яка веде розмову із земляками біля заводських воріт. – Бач, які спритні. Кажуть, все одно першим взяв мішок не він, Андрій Рябий виявися хитріший. Але винести цукор все одно не дали. Дійшов лише до другої прохідної. А там – міліція. Даром тільки сили тратив.
Приблизно дві сотні людей зібралися з самого ранку біля заводських воріт. Голова обласної незалежної профспілки «Трудящі» Ігор Попенко і голова заводської організації Андрій Бондаренко пояснили людям, що вирішили роздати громаді цукор. Скільки він може лежати у заводському складі! Нагадали, що це цукор ще 2004-го року випуску. За цей час він уже пожовтів, мішки стали липкі. Щоб добро не пропадало, вирішили віддати його громаді. Бо ж більшість у селі – колишні працівники заводу. Це вони варили цей цукор.
- Цукор зберігається з 2005-го року, за цей час він вже частково зіпсувався, - каже пан Андрій. – Ми вирішили роздати його людям.
Починаючи з п’ятої години ранку, біля прохідної почали збиратися люди. О дев’ятій, коли мали видавати мішки з солодким, їх зібралося понад сто осіб. Частина з них була проти такого рішення. Між людьми почалися суперечки. Приїхала міліція і перекрила ворота. Ті, хто першим зайшов на завод, змогли дійти з мішками на плечах тільки до прохідної. Далі їх не випустили.