Чому Іран не дозволив перепоховати вінничанина Городецького?

Відкриття меморіальної дошки приурочили  до 152-ї річниці з дня народження Городецького. Встановили її на фасаді сільського Будинку культури.  Поруч з портретом напис: «4 червня 1863 року у селі Шолудьки народився видатний український і польський архітектор Владислав Городецький». Текст написано українською і польською  мовами. Ініціаторами  вшанування пам’яті стали молоді дослідники історії Вінниці, активісти ГО «Спільнота «Історія Вінниці» - Олександр Федоришен, Олексій Циганков, Олександр Лушин та Сергій Фазульянов. Молоді дослідники пообіцяли громаді сприяти у пошуку нових експонатів для кімнати-музею Городецького.

Свій подарунок землякам архітектора зробив киянин Дмитро Малаков. Він передав музею свою книгу «Архітектор Городецький. Архівні розвідки». Це вже друге  видання ґрунтовного дослідження життєвої і творчої біографії  архітектора. Воно вийшло у світ у 2013 році. Перша книга надрукована ще  у 1999 році. Відтоді досліднику вдалося віднайти низку нових документів і фотографій про Городецького. У книзі йдеться про те, чому архітектор змушений був залишити Україну і перебратися до Польщі. Сталося це у 1920 році. Дослідник розповідає, що поляки згадують Городецького не тільки, як знаного архітектора. Він був ще й відомим експертом у мисливській справі. Є документи, що підтверджують цей факт.  Останні роки життя Городецький провів у Персії. Залізничний вокзал у Тегерані  побудовано за проектом нашого співвітчизника. Цей проект став останнім у його житті. У Тегерані знаходиться  могила архітектора.

– Представники нашої держави на офіційному рівні зверталися до влади Ірану з проханням  надати дозвіл на перепоховання праху Городецького, – каже Дмитро Малаков. – Влада Ірану відмовила. Пояснила відмову такими словами: «Городецький похований в іранській землі, він розчинився у ній і став її часткою. А землю Ірану ми не віддаємо нікому».

На Вінниччині збереглися дві будівлі, що їх проектував Городецький. Римо-католицький костел у селі Печера Тульчинського району вражає красотою незвичних архітектурних форм. Нині будівлю, що споруджено у 1904 році, офіційно повернули релігійній громаді. Як стверджує історик Олександр Федоришен, це єдиний пам’ятник архітектури, на якому Городецький залишив свій автограф. Напис зберігся до наших днів. Друга будівля також дотепер служить людям. Це господарська споруда на залізничній станції Рахни-Лісові Шаргородського району (нині у ній овочевий склад). Все одно будівля містить в собі архітектурні елементи, притаманні стилю Городецького.

Найбільш відомі роботи Городецького знаходяться у Києві – будинок з химерами із скульптурами жаб на фронтоні та  костел Святого Миколая. Загалом в Україні за проектом Городецького збудовано 30 будівель, до речі, саме стільки років архітектор проживав у Києві.