Хто перезавантажить Раду?

Вибори до парламенту, які нас найближчим часом очікують, звичайно, приведуть до влади нових депутатів. Але виборчий закон залишився старим.

Нинішні обранці по суті зробили все, щоб не змінювати правила гри і балотуватися за старим "законом Януковича". А нові претенденти, що викристалізувалися за результатами Євромайдану та російської агресії, не дотиснули і не проявили достатньої наполегливості, щоб упровадити новий механізм на вибори. Хоча й треба було небагато, головним чином, мова йшла про зниження виборчого бар'єру і пропорційну систему з відкритими списками.

Останнього вимагало українське суспільство. Не просто вимагало, заради зміни системи люди віддавали свої життя на Євромайдані. Обрання же нових депутатів за старою схемою суттєво ускладнює виконання вимог людей, а також перезавантаження і люстрацію влади, про яку заявляв Президент Петро Порошенко. Ускладнюються, а точніше, унеможливлюється проведення виборів на всій території Донбасу.

- Станом на 9-10 вересня, з огляду на військово-політичну й адміністративну ситуацію в Донецькій і Луганській областях... За нашими оцінками, у 8 з 21 округу Донецької області вибори, на поточний момент, можуть бути проведені у всіх населених пунктах і на всіх дільницях, - сказав на прес-конференції аналітик "Опори" Олександр Клюжев.

А в окупованому Росією Криму вибори неможливі взагалі.

Найбільшою ж проблемою, насправді, залишаються погляди. А точніше, відсутність їх у абсолютної більшості партій, які збираються йти на вибори. Шанс змінити ситуацію є у нових.

 

Коментарі

Політолог Вікторія Подгорна:

- Нещодавно в пресі з'явилася інформація, що Сергій Льовочкін та Рінат Ахметов створюють новий проросійський політичний проект з Партії регіонів, Партії розвитку України та уламків КПУ. Як Ви ставитеся до такого політичного утворення?

- Все це уламки представництва олігархічної системи та спроба відбудови її у тому вигляді, якою вона була за часів Януковича, Ющенка та Кучми. Це дуже небезпечний проект, який грає на російські інтереси. Але пройти поодинці у них шанси невисокі. Тому Ахметов і Льовочкін домовилися, що легалізуються через партії-уламки ПР та КПУ.

В умовах війни, вимог Заходу та українського суспільства олігархічна система потроху руйнується. Тому цей новий політичний проект в тій чи іншій формі підтримується Росією, щоб забезпечити вплив на Україну та безпосередньо на її парламент. Тільки через олігархів та політиків, які представляють вузьке коло інтересів, вони можуть керувати країною. Якщо розпочнуться процеси демократизації та політичних реформ, Росія втратить свій контроль.

Окрім цього, реальні ризики для цього парламенту закладені також в умовах так званого перемир'я, укладеного в Мінську. Воно може призвести до того, що ми отримаємо Верховну Раду, до якої ввійдуть реальні терористи із самопроголошених республік Донбасу. Ті люди, які зараз убивають людей на Сході, будуть сидіти у Раді, отримають недоторканність та стануть дестабілізуючими силами у вищому законодавчому органі України.

- Якими Ви бачите перспективи "Батьківщини" та Юлії Тимошенко особливо після виходу з партії низки відомих політиків - Яценюка, Турчинова, Авакова?..

- Позиція "Батьківщини" в умовах війни більш ніж пасивна. Юлія Тимошенко говорить про референдум щодо НАТО - це те, про що говорив колись Медведчук. Сьогодні позиція лідера "Батьківщини" є вигідною для Росії. За соціологією, незважаючи на значну підтримку вступу України до НАТО, все одно з цього питання поки немає більшості. Отже, проведення зараз референдуму може заблокувати вступ до Північноатлантичного альянсу, а лише він може гарантувати Україні безпеку від Росії. І цей референдум одразу розв'яже руки РФ.

Тимошенко не хоче жодних компромісів - вона бачить себе національним лідером, конкурентом Порошенка і вважає, що може в майбутньому добитися серйозних результатів. Але всі її кроки говорять про те, що вона не здатна оцінювати політичну ситуацію та суспільні настрої. І партія втрачає рейтинги, бо люди не бачать її позиції для посилення України.

Я не думаю, що "Батьківщина" ввійде до провладної коаліції, бо якби вона цього хотіла, вона б вже допомагала Президенту. Особливо під час війни. В цьому питанні має бути консолідація, бо ми маємо справу із зовнішнім ворогом. Їй ніхто сьогодні не заважає бути конструктивною і підтримувати проукраїнську позицію, але ми цього не бачимо. З іншого боку, участь "Батьківщини" в коаліції можлива, але для руйнування її зсередини.

- Тож, на Вашу думку, в новому українському парламенті може з'явитися численна депутатська група, яка законсервує стару олігархічну систему та відповідатиме інтересам Росії з дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в Україні?

- Сьогодні Росія диверсифікує свій вплив. Я думаю, що в умовах війни та підняття патріотичних настроїв українців вона продовжуватиме використовувати форми м'якого контролю, роблячи ставку на політичну легалізацію. РФ не зможе дуже довго утримувати напружену військову ситуацію, оскільки Захід продовжить запроваджувати санкції. Тому їй цікавіше мати політичний контроль. Що б не говорив Ляшко, він все одно є проектом Фірташа і Льовочкіна, а за ними стоять Сурков і Путін. Вони працюють на всіх рівнях - колишня Партія регіонів і КПУ, Радикальна партія, можливо, "Громадянська позиція" та "Демальянс". Вони використовують весь політичний спектр і на різному ступені впливу та довжині повідка тримають ці політичні сили. І російські інтереси будуть просуватися десь напряму, десь - не напряму.

Тож наступний парламент може виглядати таким чином: 5-7% отримають уламки Партії регіонів, 10-15% отримає партія Ляшка, "Громадянська позиція" із "Демальянсом" - 6-7%. "Батьківщина" може отримати до 15%. Якщо врахувати мажоритарні округи, то згадані сили можуть взяти більше половини місць у парламенті.

Ці партії, звичайно, не можуть створити більшість, але їм це і не потрібно. Вони будуть вести політичні ігрища. Формально більшість буде у Президента, до якої можуть увійти Гриценко із "Демальянсом", але коли в парламенті будуть ухвалювати серйозні рішення, то ці політичні сили опосередковано їх блокуватимуть. Звичайно, вони могли домовлятися на тих умовах, щоб не робити антиукраїнські кроки, але обіцянки олігархів взагалі нічого не варті. Тому в Раді де-факто може існувати антиукраїнська більшість. І якщо Порошенко не прорахує цієї ситуації та не зробить відповідних кроків, то може скластися саме така ситуація. Тоді програма-мінімум для Путіна - дестабілізувати політичну ситуацію - буде реалізована.

 

Політолог Володимир Фесенко:

- Пане Володимире, яке Ваше ставлення до нещодавнього об'єднання на виборах молодих політичних сил, серед яких - "Реанімаційний пакет реформ", "Самопоміч" та "Воля"?

- Об'єднання, зокрема і нових демократичних сил, - це одна з головних тенденцій останнього часу, адже у них немає жодних шансів пройти до ВРУ поодинці. Інша тенденція - нових молодих демократів братимуть до інших політичних сил, які мають реальні шанси пройти до парламенту. Тенденція, коли нові політики домовляються з політичними силами, які очолюють відомі лідери, забезпечує їхнє потрапляння до парламенту, вплив на ці політичні сили та додання внутрішньопартійної демократії. А йти окремо - це розпорошеність і зменшення можливостей проходження до Ради. Тому я дуже скептично ставлюся до союзу згаданих молодих політичних організацій.

- 10 вересня було оголошено про створення "Опозиційного блоку" з колишніх членів Партії регіонів, КПУ та Партії розвитку України. На Вашу думку, чи немає в цьому небезпеки повернення до влади колишньої команди Януковича?

- Їхня участь є добрим чинником з погляду організації "діалогу" на політичному рівні, щоб у парламенті були не тільки партії Майдану. Має бути представлення різних настроїв та верств суспільства. Якщо в парламенті буде також партія Тігіпка, то це теж добре, адже в її лавах чимало фахівців. Та проблема в тому, що серед цих уламків ПР є одіозні особистості, які викликатимуть конфлікт і несприйняття. Але я скептично ставлюсь до їхніх шансів. У новій партії є проблема лідерства, адже в ній відсутні харизматичні постаті. Цей союз під новою назвою радше зменшив шанси її членів.

Також постає питання виборів на окупованих територіях Донбасу. Загалом, я не впевнений, що там взагалі відбудеться голосування. Якщо ми обираємо поступову реінтеграцію регіону в політико-правове поле України, нам треба примиритися з тим, що від Донбасу прийдуть люди, які не поділяють цінностей Євромайдану та які налаштовані проросійськи. Парламент має бути різноманітним - він не може бути однокольоровим і зібраним лише з прихильників Майдану, адже це антиєвропейський та антидемократичний підхід. До Ради можна не допускати людей, вину яких було доведено, проти яких порушено кримінальні справи. І в питаннях Донбасу треба проявити певну гнучкість.

 

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко:

- Щодо об'єднання на виборах "Блоку Петра Порошенка" ("БПП") та УДАРу. Якщо не враховувати невідомих фактів, то в цілому я позитивно оцінюю цей союз, адже в українській політиці це достатньо рідкісний випадок. Безвідносно до виборів, дуже важливо і правильно Президенту та меру столиці мати близькі політичні стосунки. Але результат їх партій залежить від передвиборчої кампанії - наскільки громадяни повірять, що це об'єднання на користь державі. Тому цей крок як мінімум не погіршить ситуацію із рейтингами УДАРу та "БПП".

Говорячи про "Батьківщину", я б не називав доконаним фактом вихід з її складу Яценюка, Турчинова і інших, адже досі невідома остаточна конфігурація політичних сил, які підуть на вибори. Але без ключових фігур з нинішньої влади "Батьківщина" стає менш актуальною партією, проте вона в будь-якому разі пройде до парламенту. "Батьківщина" має старих перевірених виборців, які орієнтуються на колишню діяльність Юлії Тимошенко.

Арсеній Яценюк давно мав власний електорат, який перейшов за своїм фаворитом до нової сили, в яку входить політик. Створення подібної аполітичної сили виглядало логічно, а перший з'їзд "Народного фронту" посилив позиції Яценюка у переговорах з іншими партіями. Долучення громадських активістів та комбатів до партії - це правильний хід, який дозволяє залучати "нову кров" в українську політику. Але, з іншого боку, це певний аванс молодим політикам - незважаючи на позитивне ставлення громадян до багатьох з них, це не ті люди, на яких орієнтуються на виборах до Ради. Та участь в "НФ" інших відомих політиків посилює позиції партії, і це велика перевага, адже участь нових облич не є запорукою того, що це гарна політична сила. Наявність людей, діяльність яких можна оцінити, - це великий плюс для "Народного фронту".

Із всіх партій, які можна охарактеризувати як учасників попередньої влади, єдиний життєздатний проект, який здатен пройти до Ради самостійно, - "Сильна Україна" Сергія Тігіпка. На них згубно вплинув розкол в Партії регіонів, коли донецька і харківська частина щось не поділили з Тігіпком. Для всіх інших будь-яке об'єднання є корисним, але не дає гарантії проходження до парламенту. Окрім цього, КПУ з великою вірогідністю зможе пройти до майбутньої Верховної Ради, оскільки у неї надзвичайно стійкий, обов'язковий та дисциплінований електорат.

Політична партія Олега Ляшка напевно пройде до парламенту, адже сам Ляшко має дуже високий особистий рейтинг. Але хто в Радикальній партії, окрім самого її лідера, та на кого ще орієнтуватися - невідомо. Це "темна конячка" виборів. Звичайно, можна чекати нову кров, але не виключено, що ми матимемо подібний "Блоку Черновецького", але на всеукраїнському рівні.

Щодо об'єднання "Демальянсу" та "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка, то це достатньо правильний хід. У партії Гриценка, який передає партії власний рейтинг, окрім самого лідера, інших гідних кандидатів майже немає і частина з людей у списку майже випадкова. Від союзу він не виграє електорально, проте посилить кадровий потенціал його політичної сили. А без "ГП" "Демальянс" сам до Верховної Ради не пройде.

Щодо об'єднання "Самопомочі", "Реанімаційного пакету реформ" та "Волі", то надзвичайно неправильне рішення було ухвалено через те, що в першій п'ятірці не опинився Андрій Садовий. Для більшості українців "Самопоміч" була цінна саме мером Львова, адже діяльність цієї партії широкому загалу невідома. Тому цей союз без Садового не матиме шансів на проходження до парламенту.

 

"Місто" запитало у вінничан: "Якими мають бути перші дії, перші кроки нового парламенту?"

Руслана, ріелтор:

- Результат багато в чому залежатиме від того, хто буде в парламенті - варто обирати його новий склад не з олігархів, а з простих людей. У першу чергу ці люди повинні покращувати не життя "верхів", а піднімати рівень "низів", змінювати життя населення. Україні потрібен мир, треба налаштовувати людей в одну сторону.

Марина, студентка:- Враховуючи нинішню ситуацію, парламент має врегулювати події на Сході України, це зараз найбільш актуальна проблема.

Руслана, студентка:- Як на мене, новий парламент - це просто "роздерибанення" коштів, новий склад працюватиме у колишній системі, люди ж ті самі лишилися. От, наприклад, провладні регіонали опозиціонерами стали. Тому я скептично ставлюся до цих виборів, на якісь зміни не сподіваюся.

Ігор, приватний підприємець:- У першу чергу треба змінювати систему влади. У владу мають йти не заради неї, а заради змін у державі, але коли це відбудеться, - прогнозувати важко. Можливо, новообраний парламент стає перехідною формою від корумпованого до того, який має бути. Парламент має створити умови для унеможливлення корупції. Мені, наприклад, дуже подобається грузинська модель, нам потрібен свій Саакашвілі.

Лілія, підприємець:- У країні потрібно зберегти мир, бо при війні все інше просто неможливе. Також побороти корупцію, адже важко жити в "проплаченій" країні. Я вірю у зміни, але потрібно, щоб до влади прийшли нові люди. Мені подобається люстрація - нехай старих позабирають і нових поставлять, молодих і енергійних, яким цікаво щось робити.

Валентин, охоронець:- Для реальних змін потрібна зміна влади, яку ще треба мати, на що поміняти - таких людей я не бачу. На мою думку, не зміниться нічого з новим парламентом, все йтиме у колишньому руслі.

Іван Іванович, пенсіонер:- Раз ми хочемо в Європу, зміни повинні бути. Ми не повинні жити так, як жили раніше, за режиму Януковича. Треба зробити все, щоб не було війни, а був мир і спокій, щоб ми жили щасливо - це основне.

Інна, студентка, волонтер:- Для початку нехай депутати наведуть лад у себе в парламенті. Наші хлопці воюють, а вони розводять руками. Треба більше допомоги направляти не на розважальні заходи, а на Армію, урізати декому зарплати.

Наталя, студентка:- З парламенту потрібно забрати усіх представників Партії регіонів і комуністів, у владі мають бути нові обличчя замість колишніх продажних. Уряд повинен більше коштів спрямувати на медичну галузь, освіту, покращити життя народу та погіршити його мільйонерам.