Попри усі загрози зриву позачергових парламентських виборів, кампанія все таки стартувала. Наразі, на розгляді ЦВК перебувають документи 18 осіб, які вже подались на реєстрацію. У вівторок, 2 вересня, комісія зареєструвала першого кандидата, він боротиметься за депутатський мандат на ОВО №144 (Полтавська область).
Більшість політичних партій тільки планують проводити з’їзди, де визначатимуться щодо змісту партійних списків. Так як виборча кампанія проходить в стислі терміни, політики практично не мають часу «на розкачку». Якщо самовисуванці мають в запасі трохи більше 20 днів (до 25 вересня), аби висунути власну кандидатуру в нардепи, то партії повинні заявити своїх кандидатів вже до 15 вересня. Завершується загальна реєстрація кандидатів 30 вересня.
Громадськість заінтригована, адже чекає реального оновлення влади. Українці втомились спостерігати одні і ті самі обличчя у владі і хочуть, аби країною керували інші, ефективніші люди. Чи буде виправдано сподівання суспільства, побачимо невдовзі, а сьогодні важливо, хто потрапить до виборчих бюлетенів. Адже, якщо це буде в цілому стара Верховна рада під новими гаслами і прапорами, то вкотре на українських виборах у громадян не буде справжнього вибору…
Аби задовільнити інтерес вінничан (та й свій власний) «Інформаційна Вінниччина» спробувала роздобути інформацію по місцевим мажоритарним «розкладам». Тож, які прізвища, на думку наших джерел, будуть у виборчих бюлетенях від 8-ми вінницьких одномандатних округів 26 жовтня?
ОВО №11
На скандальному одномандатному виборчому округу №11 (м. Вінниця), який запам’ятався всій Україні жорстким протистоянням Домбровський-Солейко, знову намічається запекла боротьба. Цього разу, представниця політсили ВО «Батьківщина», заступник голови обласної ради Наталія Солейко можливо протистоятиме так званій «команді вінничан» в особі керівника департаменту адмінпослуг Вінницької міської ради Сергія Кудлаєнка.
Звісно, є вірогідність, що й попри усі гоніння з Верховної Ради та звинувачення у змові з «регіоналами», Олександр Домбровський все ж знайде в собі сили для наступного раунду з Солейко. Разом з тим, його дружба з Петром Порошенком гарантує йому прохідне місце в списку Блоку «імені президента». А це, як не як, гарантоване депутатство, тим більше, що цього разу, Наталя Петрівна мабуть буде підготовлена до «боїв без правил».
Крім того, прийшов час «прокачати» молодого екс-голову екс-партії «Фронт змін» Сергія Кудлаєнка в реальних виборчих умовах. До речі, на минулих парламентських виборах-2012 Сергій Кудлаєнко йшов 81-им номером у списку Об’єднаної Опозиції. І це при тому, що голова Вінницької обласної організації «Батьківщина» Людмила Щербаківська була 135 номером в тому ж списку. Це говорить проте, що Кудлаєнко має сміливі (і реальні) претензії на велику політику, а вона (політика) в особі керівництва країни, схоже, відповідає йому взаємністю.
Наталія Солейко, як завжди, не хоче завчасно підтверджувати свою участь у виборчих перегонах, мовляв, остаточне рішення прийме партійний з’їзд. Пройшовши «школу виживання» 11-го округу і здобувши досвід керівника представницького органу влади, Наталія Петрівна, якщо піде на вибори, то цього разу однозначно за перемогою.
Ще одна вінничанка, яка ймовірно візьме участь у передвиборчих перегонах по 11 округу – представниця партії «Удар» (а в минулому депутат вінницької міської ради від Комуністичної партії України) Людмила Станіславенко. Жінка-політик вже спробувала свої сили, як кандидат-мажоритарщик, під час минулих виборів до Верховної Ради восени 2012 року. В результаті масштабної інформаційної роботи, вона тоді взяла «бронзову» нагороду. А нардепом від «Удару» тоді став близький родич Людмили Станіславенко - Григорій Ткачук. Він пройшов до ВР по партійним спискам.
ОВО №12
Одномандатний округ №12 (м.Вінниця) цікавий тим, що це округ нинішнього президента Петра Порошенка. Саме він, під час минулих парламентських виборів, будучи на той момент Міністром економічного розвитку і торгівлі України в Уряді Миколи Азарова, здобув тотальну перемогу на своєму окрузі у Вінниці набравши 71,5% голосів. Сьогодні це ідеальний стартовий майданчик для дебютного проходу в парламент старшого президентського сина Олексія Порошенка. Попри свій молодий вік хлопець вже має за плечима досвід участі у виборчій кампанії, він балотувався до Вінницької обласної ради під час довиборів 2013 року по одномандатному виборчому округу з центром в місті Бершадь. Тоді він, до речі йшов кандидатом від «Батьківщини».
Позмагатись за перемогу з членом власної фракції в облраді «Батьківщина» делегує Сергія Сітарського. Він теж брав участь у скандальному підрахунку голосів на 11 окрузі під час парламентських виборів-2012, правда в якості голови, а потім члена окружної виборчої комісії. Після подій на Майдані та зміни влади у Вінниці, Сітарський став головою Вінницької районної ради.
Володимир Базелюк – один з двох депутатів Вінницької міської ради від ВО «Свобода». Він брав участь у парламентських перегонах 2012 року. Тоді «свободівець» набрав менше 10% голосів вінничан.
Борис Максимчук – спортсмен-самбіст, директор мережі спортивних клубів «Максимус», голова обласної організації Європейської партії Миколи Катеринчука, напевно знову спробує пройти до ВР. На минулих виборах 2012 року Максимчук балотувався по тому ж 12 округу, будучи членом ВО «Батьківщина».
Також вдруге балотуватиметься по 12 округу благодійник Дмитро Костирко. Минулого тижня Дмитра було обрано головою комітету Вінницької міської організації Партії розвитку України, тож, очевидно, що він йтиме на вибори від нової політсили.
ОВО №13
По 13 округу балотуватиметься народний депутат чотирьох скликань Микола Катеринчук. Вперше до парламенту політик потрапив у 2002 році вигравши одномандатний округ за підтримки Віктора Ющенка. У 2006 році він був в першій десятці списку блоку «Наша Україна», але за незабаром залишив лави партії та у вересні 2007 створив Європейську партію України. Тоді ж його партія взяла участь у позачергових виборах до ВР в складі виборчого блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Катеринчук знову отримав депутатський мандат. В 2005 він безуспішно «самовисунувся» на посаду столичного градоначальника, проте провів до Київради блок імені самого себе. На виборах до Верховної ради 2012 року висуванець ВО «Батьківщина» Катеринчук переміг в окрузі № 13. А в грудні 2013 р. проголосив себе «революційним комендантом» Києва. На позачергових парламентських виборах Катеринчук найшвидше буде висуванцем найбільш перспективної команди, цього разу Блоку Петра Порошенка.
Уродженець Луганської області, рідний брат депутата Вінницької обласної ради Миколи Юрчишина, бізнесмен Петро Юрчишин під час минулих парламентських виборів склав саму потужну конкуренцію Миколі Катеринчуку по 13 округу. Директор агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит», власник одного з найсучасніших санаторіїв міста Хмільник, маслозаводу, мережі аптек та великий орендар землі, звісно, має необхідний ресурс аби конкурувати з досвідченим політиком Катеринчуком, та, все таки, в 2012 році креатив політтехнологів останнього відібрав у Юрчишина шанси на перемогу. Тоді в Інтернеті було поширено інформацію про те, що бізнесмен Юрчишин, дізнавшись про свою поразку, грейдером переорав дорогу, яку під вибори будував в селі Рибчинці. Згодом, знімальна група телеканалу 1+1, яка виїжджала на місце подій, встановила, що інформація про переорану дорогу виявилася недостовірною. Рейтинговий ресурс texty.org.ua, який поширив дезінфу, вибачався перед Юрчишиним і опублікував спростування http://texty.org.ua/pg/news/devrand/read/41016/Kandydatnevdaha_zhorstoko_pomstyvsa_svojim_vyborcam), та «чорнуха» на той момент вже вспіла нанести шкоду рейтингу бізнесмена.
Можемо очікувати на виборах і «нові-старі» обличчя. Голова Козятинської райради Валерій Стахов – рекордсмен перебування на посаді очільника представницької влади. Стахов очолює райраду 10 років. У березні цього року, в період тотальної зміни влади в Україні, козятинські депутати також провели позачергову сесію з метою звільнення Стахова з посади, проте відповідне рішення підтримали лише 11 депутатів з 51. В цілому, про Стахова говорять як про прогресивного самоврядця, на козятинських інформаційних ресурсах поширюють переважно позитивну інформацію.
За депутатський мандат на 13 окрузі боротиметься ще один козятинець – голова громадської організації «За здоровий спосіб життя», голова Громадської ради при виконкомі Козятинської міської ради Федір Павлов. Його кандидатуру ймовірно висуне Партія розвитку України, адже Павлов очолює її міський партосередок. Крім того, він займається утвердженням високої моралі – організовує публічні заходи по запобіганню пропаганди та проявів насильства, жорстокості, розбещеності, зокрема, кілька років тому вінницькі ЗМІ писали про мітинг під Верховною Радою, організований Федором Паловим, учасники якого закликали заборонити пропаганду гомосексуалізму.
ОВК №14
Парламентські вибори-2012 крім 11 виборчого округу «прославили» на всю Україну і округ №14. Тут за мандат боролись двічі мер Жмеринки та, на той момент, голова Деснянської районної державної адміністрації м.Київа Віктор Жеребнюк, а також бізнесмен, власник найбільшого в Україні ринку сувенірних товарів, що на трасі Львів – Кіровоград – Знам`янка, депутат Вінницької обласної ради від «Батьківщини» Іван Мельничук. Прославився округ тим, що на сайті ЦВК було оприлюднено інформацію про відчутну перемогу Мельничука. Але згодом, в результаті перерахунку голосів на кількох дільницях, переможцем було визнано Жеребнюка з мінімальною перевагою у 83 голоси. Після виборів 2012 року Іван Іванович деякий час був помічником нардепа Порошенка, а сьогодні він займає посаду голови Літинської райдержадміністрації. Президент Порошенко на початку липня підписав відповідний Указ. Тож з огляду на таке призначення, навряд чи хтось здивується, якщо Іван Мельничук піде на перевибори-2014 висуванцем Блоку Петра Порошенка. Тим більше, що з обласною «Батьківщиною» Іван Іванович, під час минулих президентських виборів, остаточно «побив горщики». Тоді він звинуватив голову обласного партосередку Людмилу Щербаківську в авторстві «чорнухи», яку, за словами Мельничука, розповсюджували здебільшого на території 14 виборчого округу. Такий жест політик розцінив, як спробу Щербаківської усунути його - сильного конкурента по 14 округу, щоб висунути там під брендом «Батьківщини» свою кандидатуру. Адже, відомо, що Людмила Михайлівна родом зі Жмеринки. Свою поразку на минулих парламентських перегонах Іван Мельничук так і не визнав. Він навіть подав заяву до Європейського суду з прав людини. Проте аж до розпуску парламенту влітку 2014 року нардепом обраним по 14 округу все ж був Віктор Жеребнюк. В 2012 році він балотувався як самовисуванець. На цьогорічних позачергових виборах він також, скоріше за все, піде на вибори самовисуванцем. Якщо звісно не увійде до виборчого списку «прохідної» партії. А ось тут можуть бути сюрпризи…
Цьогоріч, учасник парламентських перегонів-2012 Василь Онопенко, очевидно постане перед своїми виборцями в новій іпостасі. Народний депутат ІІІ (від СДПУ(о)), IV (від Блоку Юлії Тимошенко) та V скликання (БЮТ), голова Верховного суду України, Ради суддів України, екс-міністр юстиції в п’яти кабмінах поспіль – це далеко не весь перелік кар’єрних сходинок, якими підіймався на олімп судочинства хлопець з Малих Крушлинець Василь Онопенко. Після повалення диктатури Януковича та визнання його режиму злочинним, Онопенко може сміливо заявляти про політичні переслідування, тиск та шантаж з боку «регіоналів», на який Василь Васильович принципово не піддався. Справді, на дочку Онопенка та її чоловіка було відкрито кримінальну справу, їх звинувачували у шахрайській змові. Таким чином, здійснювався тиск на голову ВСУ, в результаті якого, Онопенко не лише залишив посаду, а й дав слово повторно не переобиратись (хоча мав на те усі шанси). Він один з небагатьох високопосадовців, який зайняв принципову позицію в «розкладах» Януковича і змусив «режим» рахуватись з нею. Хоча ідеалізувати тих, хто колись займав високі крісла не варто, всі вони мають свої «больові точки». Сумнівних фактів в біографії Василя Онопенка теж предостатньо. Як от його абсолютно протизаконне суміщення посади судді Верховного Суду України та роботи народного депутата в 2006 році. Нікому не можна, а Онопенко собі дозволив…
З огляду на значну кількість цікавих особистостей, парламентські перегони на 14 окрузі обіцяють бути цікавими. Чого тільки вартий наступний їх ймовірний учасник… Мова йде про не дуже публічного та добре відомого жмеринчанам політичного та громадського діяча Олександра Шпака. Це людина, яка очолювала Жмеринську міську раду ще в часи совкової «перестройки» з 1989 по 1991 рік. Сьогодні 62-річний Шпак має міжнародний сертифікат пілота на управління гелікоптером, тож нерідко пересувається Жмеринщиною за штурвалом літального апарату. Його часто називають одним з найбагатших та найвпливовіших жмеринчан. Олександр Шпак вже вигравав вибори на 14 виборчому окрузі, коли у 1998 році здобув мандат народного депутата ІІІ-го скликання. Буремні дев’яності Шпак провів на посаді генерального директора Українського об'єднання по забезпеченню нафтопродуктами «Укрнафтопродукт». Відтоді його життя тісно пов’язане з «чорним золотом». Сьогодні Олександр Шпак - президент Міжнародної громадської організації «Ліга нафтопромисловців України», віце-президент концерну «Укрросметал», заступник голови Наглядової ради ПАТ «Радикал Банк», голова комісії Українського союзу промисловців та підприємців з питань паливно-енергетичного комплексу, виконавчий директор Президії МГО «Вінницьке земляцтво у місті Києві», дійсний член Української нафтогазової академії. Тож, від цього кандидата теж можна очікувати цікавої та насиченої кампанії.
«Темною конячкою» виборчої кампанії-2014 можна сміливо назвати співзасновницю газети «33 канал», депутатку Вінницької обласної ради Тетяну Редько. До обласної ради Тетяна Василівна потрапила за списком політичної партії «Єдність». Хоча це політсила, що належить так званій «команді вінничан», а та повністю провладна, Тетяна Редько, вустами колективу газети «33-й канал», в притаманному їй стилі, кляне нинішню владу «на чому світ стоїть». У нещодавній заяві, яка за змістом та емоційно-експресивним навантаженням тягне на повноцінний панегірик, Тетяна Редько «іменем Христа» закликає вінничан шукати кандидатів «із печаткою 33», мовляв, такі кандидати виборців не купуватимуть, а захищатимуть їх. Тож, очевидно, що невдовзі з’являться й інші адепти «номера 33».