Більше року Вінницька область живе за новим адміністративно-територіальним поділом, замість 27 районів в області залишилось 6, скоротилась і кількість райдержадміністрацій з 27 до 6.
Центр суспільно-політичного моніторингу «Вектор» провів опитування серед вінничан та звернувся за коментарями і до місцевих політиків, народних та місцевих депутатів, колишніх і чинних голів РДА, громадських діячів та керівників фракцій в облраді, голови ОДА, щодо наслідків цієї реформи.
Загальна оцінка. Чи виправдалось укрупнення районів зокрема на Вінниччині? 3 27 до 6. Як ця реорганізація вплинула на якість адміністративних послуг для населення, управлінських рішень та розвитку районів і області в цілому?
Андрій Гижко, голова фракції ЄС у Вінницькій обласній раді.
Укрупнення районів мало перед собою кілька важливих завдань – адміністративні, економічні, фінансові. І кожному з цих напрямків є як позитив, так і негатив. Головним досягненням адміністративної реформи стало передача адміністративних функцій та повноважень на рівні конкретної територіальної громади і таким чином наблизити всі адміністративні послуги безпосередньо до наших мешканців.
Фактично замість 27 центрів надання адміністративних послуг, які раніше діяли на базі районних державних адміністрацій, в області створено 63 таких центрів із ще більшою кількістю адмінпослуг.
Водночас, районні державні адміністраціі стали абсолютно недієздатним органом, які наразі позбавлені владних повноважень та фінансових ресурсів, адже районні бюджети позбавлені будь-яких податкових надходжень і не можуть профінансувати жодних програм та капітальних видатків.
Головною функцією районів в рамках реформи планувалось вирівнювання інфраструктурних перекосів між громадами, оскільки громади є різними за своїми фінансово-економічними можливостями. Але районні адміністраціі позбавлені такої можливості через відсутність коштів в районних бюджетах і не можуть жодним чином домогти жодній громаді.
Наразі ми бачимо, що перед районними адміністраціями стоїть цілий ряд владних повноважень – територіальна оборона, мобілізація, методичне управління в галузі освіти, спорту, культури, захист від надзвичайних ситуацій, але на всі ці функції районні адміністраціі змушені просити кошти у територіальних громад.
Ще одним негативним, суто Вінницьким, фактором є велика диспропорція між розмірами та чисельністю населення в районах області – найбільший Вінницький район (понад 700 тис жителів і протяжність з одного кінця району до другого) та інші райони з чисельністю населення від 120 до 190 тисяч жителів. Я, особисто, був категорично проти поділу на 6 районів, особливо щодо такого значного укрупнення Вінницького району.
На моє глибоке переконання, другий етап адміністративної реформи – у вигляді укрупнення районів, пішов абсолютно в неконструктивному напрямку, за таких умов районні адміністраціі та районні ради абсолютно непотрібні, хоча європейська практика показує абсолютно зворотнє. Зокрема в сусідній Польщі – повіти відповідальні за професійно-технічну освіту, повітові дороги (дороги, які з’єднують центри громад), повітові лікарні та ще ряд функцій і мають на ці цілі відповідні повноваження та фінансові (бюджетні) ресурси.
Опитування вінничан триває тут.