Навряд чи вдасться забути про дистанційне навчання з нового навчального року. Служби охорони здоров'я більшості країн попереджають про другу хвилю епідемії восени. У РНБО України не виключають повернення у наступному навчальному році до віддаленого навчання через карантин. Тож МОН готується до різних сценаріїв і, проаналізувавши слабкі місця у шкільній освіті, планує систематизувати дистанційний освітній процес та оновити законодавство.
Дистанційне навчання у школі під час карантину стало випробуванням. Адже чимало учасників навчального процесу не мали якісного Інтернету і комп'ютерної техніки. Потрібно було швидко організувати навчання у нових умовах. Вчителі були змушені переглянути методики викладання і освоїти нові програми для проведення уроків та контролю знань учнів. Батьки отримали свої виклики: окрім забезпечення дітей ґаджетами і якісним інтернет-зв'язком, їм довелося згадати шкільну програму, щоб пояснювати новий матеріал дітям, допомагати та контролювати процес навчання. І часто це забирало чимало сил і часу. Та чи не найважче було самим учням, адже вони вчилися опановувати нові знання самостійно, коли вчителя немає поруч, працювали за новим графіком та звикали користуватися відразу кількома освітніми платформами.
За чи проти?
Різкий несподіваний перехід та відсутність відпрацьованої єдиної системи дистанційного навчання призвели до певного хаосу. Комусь пощастило з онлайн-уроками в Zoom чи Skype, спільною роботою учнів та вчителя у хмарних сервісах та постійним зворотним зв'язком. А хтось з учнів лише отримував домашні завдання та номери параграфів на сайті школи чи у вайбері та самостійно опрацьовував новий матеріал. Зрозуміло, що у такій ситуації слід було очікувати на хвилю негативних відгуків про школу онлайн.
Попри все, дистанційне навчання мало і свої плюси, адже яскраво продемонструвало якість викладання предметів у школах, рівень володіння вчителями та учнями сучасними технологіями. Дехто відкрив для себе нові горизонти і замислився про перехід зі звичайної школи у дистанційну.
Контроль в онлайн-школі
Питання контролю чесності складання іспитів, тестів та виконання учнями завдань можна легко вирішити. Потрібно лише бажання і технічні можливості (комп'ютерна техніка та якісний Інтернет). Викладачі, як правило, контролювали виконання завдань через месенджери, що мають відеозв'язок, безкоштовні освітні платформи з широким набором інструментів для взаємодії учнів і вчителів.
Запобігти імітації навчання чи шахрайству дозволяють і спеціальні програми та сервіси. Приміром, нещодавно презентований українськими розробниками сервіс валідації дистанційної освіти EyePass, відстежує та аналізує рух очей учня за допомогою веб-камери і визначає рівень його залучення до навчальних і тестових матеріалів.
Що можуть зробити батьки
З огляду на сьогодення та передбачаючи найближче майбутнє, можна з впевненістю сказати, що дистанційна освіта все ж займе своє місце у нашому житті. Адже за умови підвищених ризиків для здоров'я заборона дистанційного навчання — зовсім не варіант розв'язання проблеми. Просто навчання має бути якісним. Без участі батьків теж не обійтися.
Згідно з опитуваннями громадських організацій понад 30% сімей не мають достатньо техніки, щоб дитина могла навчатися вдома. Можна лише мріяти про те, як вийшли з подібної ситуації, приміром, наші польські сусіди: на період карантину кожен, хто потребував, отримував у школі ґаджет у тимчасове користування.
Нам же доведеться розраховувати на власні сили і звикати до нових умов. Варто заздалегідь подбати про доступ учнів і вчителів до ґаджетів, та, звичайно, підключити якісний Інтернет, що не підведе у найвідповідальніший момент. Перевірте, чи ваш провайдер здатен забезпечити стабільно високу швидкість та безперебійне з'єднання, без яких ефективне навчання онлайн буде просто неможливе, незважаючи на всі зусилля.
Читайте також: